Карликові планети. Пояс Койпера, хмара Оорта. Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеороїди.

Малі тіла Сонячної системи — астрономічні об'єкти Сонячної системи

Вибери правильну відповідь

2006 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) ухвалив рішення про заснування в Сонячній системі нового сімейства об’єктів – карликових планет і дав визначення поняття карликова планета. Це небесне тіло, яке:....

Яку колись дев’яту планету Сонячної системи, яку було відкрито 1930 р., у 2006 році за рішенням МАС було позбавлено статусу планети і відтоді він став першою планетою-карликом.

Виявилося, що уявлення про Плутон як «мертву» (на поверхні якої вже дуже давно не відбувається жодних змін) планету, були помилкові. Він має на поверхні ...

Окрім Плутона, до сімейства карликових планет віднесено Цереру – найбільше тіло з поясу астероїдів з діаметром 950 км, а також відносно великі крижані тіла поясу Койпера – Ериду, Макемаке, Хаумеу. Склади відповідність

Пояс Койпера – це безліч дрібних небесних тіл, що містяться на околиці Сонячної системи. Його ближня межа лежить від Сонця на відстані приблизно 30 а. о., а дальня простягається на відстань до .....

Вважається, що об'єкти поясу Койпера складаються переважно з затверділих метану, аміаку та води з невеликими домішками органічних речовин, тобто, подібні до кометної речовини. Цим вони відрізняються від ...

Об'єкти в поясі Койпера рухаються здебільшого в площині орбіт        , на відміну від об'єктів хмари Оорта, які, як припускається, мають сферичний розподіл навколо Сонячної системи.

Встанови відповідність

Астероїди або малі планети, здебільшого обертаються між орбітами Марса і Юпітера й невидимі неозброєним оком. Першу малу планету відкрито в 1801 р., і за традицією її назвали одним з імен греко-римської міфології —       

За резолюцією Міжнародного астрономічного союзу 2006 року встановлено нову термінологію щодо об'єктів Сонячної системи. Тепер їх поділяють на три категорії:

• малі тіла Сонячної системи

• карликові планети і ..

У 1766 році Іоганном Даніелем Тіціуса, а в 1772 році незалежно від нього Іоганном Елерт Боде, була помічена закономірність у ряді чисел, що виражають середні відстані планет від Сонця, так зване правило Тіціуса - Боде:

a = 0,1 ∙ (3 ∙ 2n - 2 + 4) а. е.,

де n = 1 для Меркурія, 2 для Венери, 3 для Землі і так далі. В отриманому ряду цифр місце для п'ятої планети було відсутнє. У 1781 році було видатне відкриття . Формула для нього пророкувала 19,6 а. е. Справжнє значення середньої відстані склало 19,19 а. е. Таким чином, правило давало практично правильні результати. Який астрономічний об'єкт було відкрито в 1781 році спочатку через формулу.