Італійський оперний ВЕРИЗМ

Правдиве зображення реального життя простих людей – без романтичних прикрас і фантастичних домислів; гострі зіткнення пристрастей і характерів; панування у драматургії гострих колізій, напружених конфліктів на фоні буденної, прозаїчної обстановки.

На основі героїко-міфологічного чи легендарно-історичного сюжету з чітким розподілом сценічної дії та музики. У музиці переважали речитативи та великі віртуозні арії солістів, які немов змагалися у майстерності вокалізації. Драматургія напружена, гостра.

2-3 дійові особи, веселе дійство, рухливість дії, пародія, яскрава, жива жанрова мелодика, ясність стилю; побутові сюжети, які нерідко набували сатиричне забарвлення.

Новаторство в гармонії – використання паралелізму квінт, кварт, септим, нон, секунд; використання кварто-квінтових акордів на основі пентатоніки; використання пентатоніки, збільшених і зменшених ладів.

Використання "билинних речитативів".

Зближення опери з драматичним театром.

Відмова від системи лейтмотивів.

Сплав кантилени і речитативних інтонацій у вокальних партіях.

Відмова від завершених номерів, від форми великої арії концертного типу.

Використання арій-діалогів.

Використання простих, ніби запозичених із життя, сюжетів.

Композитор висунув новий принцип музично-сценічного представлення, що поєднує вокальну декламацію і виразну партію оркестру в нероздільній органічній єдності.

Зміст: подія розгортається протягом декількох годин одного святкового дня. Пристрасний Турріду – сільський хлопець – повернувшись зі служби в солдатах, застає свою кохану Лолу дружиною іншого – ревнивця Альфіо. Минув час і Турріду втішився у новому коханні з молодою селянкою Сантуццою.

Зміст: Іспанія 1830р. У Севільї біля тютюнової фабрики зупинився драгунський ескадрон. Солдати милуються гарними дівчатами — робітницями фабрики та перехожими. У пошуках драгуна Хозе з'являється Мікаела, але солдат Моралес каже їй, що Хозе в іншому ескадроні, який скоро прийде до них на зміну, і пропонує провести час.

Зміст: в основі сюжету покладена історія молодих парижан – митців із Латинського кварталу, які страждають від бідності та невизнання. Однак вони з гумором відносяться до своїх негараздів.

Лібрето Дж.Тарджоні-Тоцеті і Г.Менаші за новелою Дж.Верга.

Лібрето покладно за п’єсою відомого французького драматурга Віктор’єна Сарду.

Лібрето Дж.Адамі і С.Сімоні за п’єсою видатного драматурга КАРЛО ГОЦЦІ

Композитор: Дж. Пуччіні

Композитор: П’єтро МАСКАНЬЇ

Композитор: К.Дебюссі

В основі захопливого інтригою сюжету – історія з реального життя, яка відбулася 1865 року в одному селі на півдні Італії. Актор мандрівної трупи убив із ревнощів свою зрадливу дружину. Типова для веристського театру драма ревнощів була вдало доповнена мотивами трагічної долі комедіанта, вимушеного тішити натовп усупереч своїмвеличезним стражданням.

В основі захопливого інтригою сюжету – історія покладена на міфологічний сюжет, який був написаний 1869 року британським поетом Андруа Менестозе. Бог Адоніс веде боротьбу з богом сонця Ра. У II дії з'являється богиня краси Афродіта. Через своє кохання до Адоніса вона вбиває самотушки Ра за допомогою отрути.

В основі сюжету опери - куртизанка Віолетта Валері влаштовує званий вечір у своєму салоні. Їй представляють молоду людину, яка нещодавно приїхала до Парижа з провінції, Альфреда Жермона, який справляє враження значно уважнішого і чуйного чоловіка, ніж її нинішній коханець, барон Дуфоль. Альфред вже рік як нерозділено закоханий у Віолетту, але вона не приймає юнака всерйоз. У розпал веселощів він вимовляє пристрасний тост на славу любові. Раптовий напад кашлю змушує Віолетту залишити зал, Альфред слідує за нею.

В основі сюжету опери - дія відбувається у Мемфісі та Фівах за часів панування фіонів. В опері розповідається про нещасне кохання ватажка єгипетських військ Радамеса і рабині Аїди — дочки ефіопського царя, з військами якого борються єгиптяни.

Написав 12 опер.

Особливу увагу композитор приділяв розкриттю внутрішнього світу людей, їх переживань та почуттів, їх втрачених сподівань на краще майбуття.

Разом із Масканьї вважається зачинателем італійського оперного веризму.

Написав 39 опер, 14 з яких здобули світову популярність.

Пуччіні продовжив драматургічні принципи пізніх опер Верді.

Драматургічні принципи композитора проявились у свободі оперної композиції, у симфонізації оперної драматургії, у яскравому мелодизмі, коріння якого в італійському народному мелосі.

Пуччіні доволі часто звертався до симфоній, сонат, писав твори малої форми для фортепіано та віолончелі.

Три найвищих досягнення Пуччіні – •«Богема», •«Тоска», •«Мадам Баттерфлай» створені на рубежі ХVII– ХVIII століть.

Гармонічна мова композитора дуже цікава, є типові для композитора оригінальні гармонічні ходи, наприклад, розв’язання домінанти в субдомінанту замість тоніки, паралельні квінти тощо.

Народжуються загальновизнані шедеври Пуччіні:

триптих 1-актних мініатюрних опер-новел: •любовна трагедія «ПЛАЩ»,

скорботно-•лірична монодрама страждаючої жінки «СЕСТРА АНЖЕЛІКА», •опера-буфа – як сатирична комедія характерів «ДЖАННІ СКІККІ».

Вступив до Міланської консерваторії.

Написані 3 найвищих досягнення Пуччіні –

•«Богема»,•«Тоска», •«Мадам Баттерфлай».

Незадоволений гамірною атмосферою Мілана, Пуччіні здійснив свою давню мрію – поселився далеко від міста, у тихому Торре-дель-Лаго – селищі між Пізою і В'яреджо недалеко від батьківської Лукки.

Зближення з Ельвірою Бонтур.

Прем'єри опер "Богема", "Тоска" та"Мадам Баттерфлай".

Тріумф «Манон Леско» висунув Пуччіні у ряд найзна- менитіших музикантів Італії. Він, набувши міцного матеріального становища, відхиляє запропоновані професорські посади у музичних навчальних закладах.

Він працює органістом у місцевих церквах і монастирях. Гра подобалася прихожанам. Музиканта стали запрошувати в інші міста Італії.

Вступив до Паризької консерваторії

Бере приватні уроки у Верді.