Італія у 1919 – 1939 рр. Виникнення фашизму.

Італія відчувала себе "переможеною серед переможців" через невиконання союзниками територіальних обіцянок та глибоку економічну кризу.

Країна була "найкращою серед переможців", бо отримала всі обіцяні території, що призвело до економічного буму та національної єдності.

Країна стала "банком Європи", бо монархія та парламентські інститути зміцнили свою владу, ефективно вирішивши всі післявоєнні проблеми, що спричинило економічний бум у 1920-х рр.

Італія стала провідною економічною державою Європи завдяки військовим репараціям від переможених країн.

Аграрна реформа, ініційована соціалістичним урядом, що призвела до перерозподілу земель.

Період встановлення комуністичного режиму за підтримки радянської Росії.

Дворічна громадянська війна між фашистами та монархістами за владу в країні.

Масовий страйковий рух робітників, що супроводжувався захопленням заводів і створенням робітничих рад.

Військовий переворот, здійснений армією на підтримку Муссоліні.

Організація "походу на Рим" тисячами чорносорочечників, що змусило короля призначити Муссоліні прем'єр-міністром.

Загальнонаціональний страйк, організований фашистськими профспілками, який паралізував країну.

Перемога Національної фашистської партії на парламентських виборах із абсолютною більшістю голосів.

Політична система, за якою парламент складався виключно з представників найбільших іноземних корпорацій.

Форма місцевого самоврядування, де влада належала радам незалежних виробничих кооперативів.

Система, що об'єднувала робітників і підприємців у галузеві корпорації під контролем держави для усунення класової боротьби.

Система вільного ринку, де держава не втручалася в економіку, а всі питання вирішували приватні корпорації.

Передача всіх церковних земель у власність держави для проведення аграрної реформи.

Вигнання Папи Римського з Італії та створення національної італійської церкви.

Взаємне визнання Італійського королівства та суверенної держави Ватикан, що врегулювало тривалий конфлікт

Повне підпорядкування католицької церкви фашистській державі та скасування її привілеїв.

"Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"

"Демократія для ситих"

"Все в державі, все для держави, і нічого поза державою"

"Свобода, рівність, братерство"

Встановлення дипломатичних відносин із СРСР та тісна економічна співпраця.

Створення антинімецької коаліції разом із Великою Британією та Францією.

Політика нейтралітету та відмова від участі у міжнародних конфліктах.

Зближення з нацистською Німеччиною та здійснення загарбницьких війн.

Зі Стародавнього Риму, де вони символізували владу магістратів.

Це був герб Савойської династії, правлячої в Італії.

Із символіки середньовічних лицарських орденів.

Це винахід самого Муссоліні, що символізував єдність робітників і селян.

Особистість і її права були найвищою цінністю, а держава мала їх захищати.

Кожна особистість мала право на вільне самовираження, навіть якщо це суперечило державній політиці.

Особистість мала повністю підкорятися інтересам нації та держави, які виражав вождь (дуче).

Особистість мала значення лише як частина свого класу, що веде боротьбу за владу.

Підписання "Латеранського конкордату" з Ватиканом.

Проведення "походу на Рим".

Ухвалення "надзвичайних законів", що забороняли всі політичні партії, крім фашистської.

Вбивство депутата-соціаліста Джакомо Маттеотті.