Тернополю судилося виростати на перехрестi баратьох дорiг, якими йшли не тiльки друзi, а й вороги. Мiсто, не раз сплюндроване дощенту чужинцями, знову пiднiмалось iз руїн, щоб по праву його називали столицею галицького Подiлля. Міста, як люди, мають неповторнi обличчя i долi. Однi одразу, з часу заснування, як спалах, iншi впродовж столiть свого розвою утверджували власну славу i значимiсть у реєстрi української iсторiї. Тернопiль - отча колиска багатьох поколiнь - нерозривно пов'язаний iз тими, хто тут народився, гiдно продовжив справи нащадкiв топiльчан, якi звели мiсто на Серетi i передали у спадок, як заповiт, нам - розбудовувати його, сумлiнно працювати i примножувати правiчнi духовнi святинi, щоб бути повновладними господарями рiдної землi, щоб гостi милувалися її красою i гордилися нами.
Будівля має назву:
Про яку професію йдеться в скульптурі, що прикрашає одну з вулиць міста???










