Тривалий внутрішній розвиток східно-слов’янських племен привів у ІХ ст. до утворення Київської Русі – однієї з найбільших держав середньовічної Європи. Історичним центром її було Середнє Подніпров’я, Київська земля. Молода держава висунула могутню армію, оснащену всіма видами тодішніх наступальних та захисних засобів. За родом та видами зброї давньоруське військо ділилося на важко озброєних вершників (оружник, браністарець), легкоозброєних вершників (лучник), важкоозброєних піхотинців (копійник), легкоозброєних піхотинців (стрілець, лучник).











