Інтегрована робота: українська мова та літературне читання

Прочитай уважно текст. Визнач жанр прочитаного твору.

Хіба від нічого так тікають?

Погляньте, який кольористий ліс! Улітку він був зелений. А зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось розмалював його такою світло-жовтою фарбою. А глянеш ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше. А цей кущ прикрасив себе червоним листям!

Пішли хлоп’ята в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому листю. Шелестить під ногами. Біжить Василько, за ним Миколка, а потім ціла юрба.

— Погляньте, скільки шпаків сидить на деревах! — крикнув Миколка.

— Багато! — перебив Василько. — Це в них осінні збори. Збираються летіти у вирій, обговорюють, яким шляхом вирушати. 

— Ходім зженемо! — крикнув хтось із дітей.

    Шумно затріпотіли крила, засвистіли пташки. Чорна хмара піднялася над лісом і понеслася швидко в напрямку півдня. Шпаки полетіли від нас до весни.

— Прилітайте, ми вам нові шпаківні поставимо! — гукали їм услід діти.

Та навряд чи шпаки їх чули — вони вже були далеко.

Довго гуляли діти в осінньому лісі. Почали повертатися додому. Майже вийшли на узлісся.

— Хлопці, під пеньком щось є, — показав Миколка на старий трухлявий пеньок.

— Нічого там немає, — відповів Василько.

— Є! — знову заявив Миколка. — Ось розкопаймо цю нору. Може, цікаве щось знайдемо.

— Та немає там нічогісінько, — сказав Василько.

— Ти нічогісінько не знаєш. Беріть ломаки й починайте копати, — запросив Миколка.

Діти швидко повиламували палиці й почали розкопувати нору. З'юрмилися навколо пенька, оточили його і розкопують. Та копати їм довелося недовго. Бо там і нори не було, а просто яма... Розрили листя і побачили — під пеньком лежав цілий клубок гадюк. Вони переплелися одна з одною так, що, мабуть, і розірвати їх було б важко. Тільки голівки їхні гадючі стирчали зверху.

    Як побачили хлопці стільки гадюк, перелякалися, покидали палиці й давай тікати щодуху. Аж на луках спинилися. Миколка тоді тільки промовив:

— А ти казав — нічого немає. Хіба від нічого так тікають?

— Та й ти тікав, — відповів Василько. — Ото так гадюк! Ніколи стільки не бачив.

— Що вони роблять? — спитав Миколка.

    Але ніхто з товаришів йому на це не міг відповісти. Потім вони дізналися, що то вужі зібралися гуртом зимувати.

За Олександром Копиленком, 318 слів

У даній частині тексту, у визначені місця, впишіть виділені слова, вставляючи пропущені букви, апостроф, розкриваючи дужки (де слова у тексті написані з великої літери, то вписуйте їх у віконечка також з великої літери).

   Поглян..те            , який кол..ористий                ліс! (У)літку         він був з(е,и)лений          . А зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось ро(з,с)малював             його такою світло-жовтою фарбою. А глянеш ближче: одне дер(е,и)во           жовтувате, інше т(е,и)мніше          . А цей кущ прикрасив себе ч(е,и)рвоним             листям!

 Пішли хлоп..ята           в ліс гуляти. Вес(е,и)ло         бігати по м..якому          листю. Ш(е,и)лестить            під ногами. Біжить (В,в)асилько           , за ним (М,м)иколка          , а потім ціла юрба.

Яке прислів’я відображає головну думку тексту?