Тест «Гривня: Срібний код нації» розроблено у компетентнісному форматі за моделлю PISA. Завдання побудовані на роботі з історичними джерелами, таблицями та ситуаціями, що вимагають аналізу, порівняння та оцінювання інформації. Учні працюють із причинно-наслідковими зв’язками, роблять висновки щодо розвитку грошей у Київській Русі та ролі гривні в економіці й державотворенні. Матеріал спрямований на перевірку не лише знань, а й рівня критичного мислення та вміння застосовувати історичну інформацію в нових контекстах.
- Всеосвіта›
- Бібліотека тестів›
- Підприємництво і фінансова грамотність›
- Гривня: Срібний код нації
Тест:
Гривня: Срібний код нації
05.07.2026
Опис тесту (учням цей опис не показується):
Вміст тесту:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Опис, який учні побачать перед початком тестування
Ти працюєш із компетентнісним тестом у форматі PISA. Тут не потрібно просто відтворювати вивчене — важливо уважно читати джерела, аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. У завданнях можуть бути одна або кілька правильних відповідей, тому уважно обдумуй кожен варіант. Не поспішай — частина відповідей прихована в логіці тексту, таблицях або ситуаціях. Це тест на вміння мислити як дослідник, а не лише як учень.
1
1 з 28 балів
Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"
Який висновок найкраще підтверджує наведене джерело?
2
2 з 28 балів
Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"
Які факти з тексту безпосередньо пояснюють потребу у власній грошовій одиниці?
3
1 з 28 балів
Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"
Яке додаткове історичне джерело найкраще допоможе підтвердити інформацію тексту?
4
1 з 28 балів
Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"
Яке твердження НЕ можна зробити на основі джерела?
5
1 з 28 балів
Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."
Яка зміна значення слова «гривня» відбулася з часом?
6
1 з 28 балів
Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."
Який висновок найбільш логічно випливає з тексту?
7
1 з 28 балів
Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."
Чому, на вашу думку, саме назва прикраси стала назвою грошей?
8
1 з 28 балів
Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."
Яке твердження найкраще узагальнює інформацію джерела?
9
1 з 28 балів
Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.
Тип | Форма | Орієнтовна маса |
|---|---|---|
А | шестикутна | близько 160 г |
Б | довгастий брусок | близько 200 г |
В | ромбоподібна | близько 195 г |
Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.
Який висновок найкраще пояснює відмінності між знахідками?
10
1 з 28 балів
Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.
Тип | Форма | Орієнтовна маса |
|---|---|---|
А | шестикутна | близько 160 г |
Б | довгастий брусок | близько 200 г |
В | ромбоподібна | близько 195 г |
Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.
Двоє учнів зробили різні висновки після аналізу таблиці.
Учень 1: «Якщо форма гривень була різною, то між князівствами не існувало жодних економічних зв'язків.»
Учень 2: «Різна форма гривень не обов'язково заважала торгівлі, якщо їхню цінність визначали за сріблом і вагою.»
Чий висновок краще підтверджується наведеними даними?
11
1 з 28 балів
Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.
Тип | Форма | Орієнтовна маса |
|---|---|---|
А | шестикутна | близько 160 г |
Б | довгастий брусок | близько 200 г |
В | ромбоподібна | близько 195 г |
Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.
Яке додаткове дослідження найкраще допомогло б перевірити припущення археологів, що всі три злитки використовувалися як засіб розрахунку?
12
1 з 28 балів
Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.
Тип | Форма | Орієнтовна маса |
|---|---|---|
А | шестикутна | близько 160 г |
Б | довгастий брусок | близько 200 г |
В | ромбоподібна | близько 195 г |
Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.
Який висновок НЕ можна зробити лише на основі таблиці?
13
1 з 28 балів
Прочитайте уривок: "У різних місцевостях Київської Русі для розрахунків використовували хутро куниці, білки, частини хутра, а також іноземні монети. Проте хутро відрізнялося за якістю, швидко псувалося від вологи, а його цінність залежала від попиту. Срібні гривні були довговічнішими, їх легше було зважувати та використовувати під час великих торговельних угод."
Яка властивість срібних гривень найбільше сприяла розвитку торгівлі між різними містами?
14
2 з 28 балів
Прочитайте уривок: "До поширення срібних гривень жителі Київської Русі часто використовували так звані товарні гроші. Найціннішим було хутро куниці, тому з'явилося поняття «гривня кун». Також у розрахунках використовували ногати, різани та вєверіці. Проте хутро відрізнялося за якістю, могло псуватися під час зберігання і не завжди було однаково цінним у різних місцевостях. Саме тому срібло поступово стало основою великих торговельних розрахунків."
Які висновки можна зробити на основі тексту?
15
1 з 28 балів
Прочитайте уривок: "До поширення срібних гривень жителі Київської Русі часто використовували так звані товарні гроші. Найціннішим було хутро куниці, тому з'явилося поняття «гривня кун». Також у розрахунках використовували ногати, різани та вєверіці. Проте хутро відрізнялося за якістю, могло псуватися під час зберігання і не завжди було однаково цінним у різних місцевостях. Саме тому срібло поступово стало основою великих торговельних розрахунків."
Уявіть, що два купці продають однакові хутра, але хутро одного краще збереглося. Який економічний висновок є найбільш обґрунтованим?
16
1 з 28 балів
Чому перехід від товарних грошей до срібних гривень можна вважати кроком уперед?
17
1 з 28 балів
Прочитайте історичний опис: "Наприкінці X століття князь Володимир Великий почав карбувати власні золоті та срібні монети. На них був зображений князь і його родовий знак — тризуб. Історики вважають, що це рішення мало не лише економічне, а й політичне значення. Власні гроші демонстрували силу держави та її незалежність від інших країн."
Яку головну думку хотів підкреслити автор?
18
2 з 28 балів
Прочитайте історичний опис: "Наприкінці X століття князь Володимир Великий почав карбувати власні золоті та срібні монети. На них був зображений князь і його родовий знак — тризуб. Історики вважають, що це рішення мало не лише економічне, а й політичне значення. Власні гроші демонстрували силу держави та її незалежність від інших країн."
Які функції виконувало карбування власних монет?
19
1 з 28 балів
Уявіть, що дві держави торгують між собою. Одна має власну стабільну валюту, інша користується лише іноземними монетами. Яка держава, найімовірніше, матиме більше можливостей самостійно керувати своєю економікою?
20
1 з 28 балів
Яке твердження найкраще пояснює, чому на монетах розміщували тризуб?
21
1 з 28 балів
Ознайомтеся зі схемою.
До поширення гривні | Після поширення гривні |
|---|---|
Різні засоби платежу | Єдиний стандарт розрахунків |
Часті суперечки щодо вартості | Простіші торговельні операції |
Залежність від іноземних монет | Більша економічна самостійність |
Складніше збирати данину | Простіший облік податків |
Який висновок найкраще підтверджує схема?
22
2 з 28 балів
Які зміни безпосередньо пов'язані з розвитком державного управління?
23
1 з 28 балів
Ознайомтеся зі схемою.
До поширення гривні | Після поширення гривні |
|---|---|
Різні засоби платежу | Єдиний стандарт розрахунків |
Часті суперечки щодо вартості | Простіші торговельні операції |
Залежність від іноземних монет | Більша економічна самостійність |
Складніше збирати данину | Простіший облік податків |
Учень зробив висновок: «Поява гривні була важливою лише для купців.» Чи підтверджує схема цей висновок?
24
1 з 28 балів
Який загальний висновок найкраще узагальнює всі наведені джерела?
Опис, який учні побачать після проходження тестування
Після завершення тестування ти побачив(ла), що гривня — це не просто грошова одиниця, а результат тривалого історичного розвитку, пов’язаного з потребами торгівлі, державного управління та міжнародних зв’язків Київської Русі. Завдання могли бути складними, адже вони вимагали не лише знань, а й уміння аналізувати джерела, порівнювати факти та робити висновки. Якщо деякі питання викликали труднощі — це нормально: вони були побудовані у форматі PISA, де важливо мислити, а не просто згадувати інформацію. Використай результати як підказку, які теми варто ще повторити та над чим попрацювати далі.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
0
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
0
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 0
Так: 0