Гривня: Срібний код нації

Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"

Який висновок найкраще підтверджує наведене джерело?

Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"

Які факти з тексту безпосередньо пояснюють потребу у власній грошовій одиниці?

Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"

Яке додаткове історичне джерело найкраще допоможе підтвердити інформацію тексту?

Прочитайте уривок: "У Х–XI століттях Київська Русь активно торгувала з Візантією, країнами Сходу та Західної Європи. Купці використовували арабські дирхами, візантійські соліди, західноєвропейські денарії, а також хутро та срібні злитки. Оскільки кожен вид грошей мав різну вартість, вагу й походження, під час торгівлі виникали труднощі з визначенням ціни товарів. Історики вважають, що саме розвиток торгівлі став однією з головних причин формування власної грошової системи"

Яке твердження НЕ можна зробити на основі джерела?

Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."

Яка зміна значення слова «гривня» відбулася з часом?

Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."

Який висновок найбільш логічно випливає з тексту?

Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."

Чому, на вашу думку, саме назва прикраси стала назвою грошей?

Прочитайте текст: "Давньослов'янське слово «гривня» походить від слова «грива». Спочатку так називали металевий обруч, який носили на шиї як прикрасу. Такі прикраси виготовляли зі срібла або золота, тому вони були символом заможності. Згодом назва перейшла на срібні злитки певної ваги, які використовували під час великих торговельних операцій."

Яке твердження найкраще узагальнює інформацію джерела?

Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.

Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.

Який висновок найкраще пояснює відмінності між знахідками?

Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.

Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.

Двоє учнів зробили різні висновки після аналізу таблиці.

Учень 1: «Якщо форма гривень була різною, то між князівствами не існувало жодних економічних зв'язків.»

Учень 2: «Різна форма гривень не обов'язково заважала торгівлі, якщо їхню цінність визначали за сріблом і вагою.»

Чий висновок краще підтверджується наведеними даними?

Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.

Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.

Яке додаткове дослідження найкраще допомогло б перевірити припущення археологів, що всі три злитки використовувалися як засіб розрахунку?

Під час археологічних розкопок знайдено три срібні злитки.

Археологи припустили, що всі три злитки використовувалися як гривні в різних регіонах Київської Русі.

Який висновок НЕ можна зробити лише на основі таблиці?

Прочитайте уривок: "У різних місцевостях Київської Русі для розрахунків використовували хутро куниці, білки, частини хутра, а також іноземні монети. Проте хутро відрізнялося за якістю, швидко псувалося від вологи, а його цінність залежала від попиту. Срібні гривні були довговічнішими, їх легше було зважувати та використовувати під час великих торговельних угод."

Яка властивість срібних гривень найбільше сприяла розвитку торгівлі між різними містами?

Прочитайте уривок: "До поширення срібних гривень жителі Київської Русі часто використовували так звані товарні гроші. Найціннішим було хутро куниці, тому з'явилося поняття «гривня кун». Також у розрахунках використовували ногати, різани та вєверіці. Проте хутро відрізнялося за якістю, могло псуватися під час зберігання і не завжди було однаково цінним у різних місцевостях. Саме тому срібло поступово стало основою великих торговельних розрахунків."

Які висновки можна зробити на основі тексту?

Прочитайте уривок: "До поширення срібних гривень жителі Київської Русі часто використовували так звані товарні гроші. Найціннішим було хутро куниці, тому з'явилося поняття «гривня кун». Також у розрахунках використовували ногати, різани та вєверіці. Проте хутро відрізнялося за якістю, могло псуватися під час зберігання і не завжди було однаково цінним у різних місцевостях. Саме тому срібло поступово стало основою великих торговельних розрахунків."

Уявіть, що два купці продають однакові хутра, але хутро одного краще збереглося. Який економічний висновок є найбільш обґрунтованим?

Чому перехід від товарних грошей до срібних гривень можна вважати кроком уперед?

Прочитайте історичний опис: "Наприкінці X століття князь Володимир Великий почав карбувати власні золоті та срібні монети. На них був зображений князь і його родовий знак — тризуб. Історики вважають, що це рішення мало не лише економічне, а й політичне значення. Власні гроші демонстрували силу держави та її незалежність від інших країн."

Яку головну думку хотів підкреслити автор?

Прочитайте історичний опис: "Наприкінці X століття князь Володимир Великий почав карбувати власні золоті та срібні монети. На них був зображений князь і його родовий знак — тризуб. Історики вважають, що це рішення мало не лише економічне, а й політичне значення. Власні гроші демонстрували силу держави та її незалежність від інших країн."

Які функції виконувало карбування власних монет?

Уявіть, що дві держави торгують між собою. Одна має власну стабільну валюту, інша користується лише іноземними монетами. Яка держава, найімовірніше, матиме більше можливостей самостійно керувати своєю економікою?

Яке твердження найкраще пояснює, чому на монетах розміщували тризуб?

Ознайомтеся зі схемою.

Який висновок найкраще підтверджує схема?

Які зміни безпосередньо пов'язані з розвитком державного управління?

Ознайомтеся зі схемою.

Учень зробив висновок: «Поява гривні була важливою лише для купців.» Чи підтверджує схема цей висновок?

Який загальний висновок найкраще узагальнює всі наведені джерела?