Граматична помилка при використанні дієприкметників

Оточуючі люди.

Працюючий чоловік.

Відпочиваюча жінка.

Лежачий камінь.

Завідуюча їдальнею.

Почорнівше від сажі.

Діючий вулкан.

Узагальнююче слово.

Снігур, відбившийся від зграї, сидить на дереві.

Найвідоміша збірка Івана Франка - "Зів'яле листя".

Знудженими від пересичення очима дивився він на село.

Ніким на сходжені нас ждуть путі.

побілений паркан

побіліле обличчя

навколишнє середовище

спечений хліб

бувший директор

плакучі верби

відстаючий студент

діюче законодавство

Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.

Іноді зайде до них з півдня високий степовик.

Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.

Радують ароматами хвої Карпатські гори.

І на оновленій землі врага не буде, супостата...

Вона любила холодні осінні ночі.

Співа трава, ніким ще не зім'ята, і вабить таємницями.

Давно підготовлений сад батьками до зими.

Синіють гори покриті вічним снігом.

Укрита садками балка ховалась у старому липовому лісі.

Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.

Квіти, які омила роса, розплющують свої очі.

Спинився Дніпро, який оточили передосінні береги.

Ми знали велике озера, де щодня гуси спинялися по дорозі в теплі краї.

Уроки, які я вчасно не вивчила, принесли мені незадовільну оцінку.

Сполохані раптовою негодою діти побігли додому.

На полонині пахло охолодженою за ніч землею.

Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце.