Граматична основа речення. Односкладні й двоскладні речення. Прямий і непрямий порядок слів

Весняний вітер розігнав хмари.

Тихо в лісі.

Люблю ранкову тишу.

Сутеніє надворі.

Діти весело гралися у дворі.

У саду зацвіли яблуні.

Люблю українські пісні.

Осінній дощ стукає у вікно.

Золоте листя вкриває землю.

Вкриває землю золоте листя.

Укриту листям землю побачили діти.

На галявині співали діти.

Учні вкотре добре виконали завдання.

Яскраве сонце освітило зелену долину.

Приходить запізніла осінь в осінній прадідівський сад.

Діти із захопленням читали нову книжку Мирослава Дочинця..

Місяць-серпик тоненькою цівкою освітлює нічну дорогу.

Надворі швидко темніє.

Сердитий вітер гойдає предковічні дерева.

Птахи повернулися з вирію.

Весняне сонце, мов оте хлопчисько, лоскоче променями півпроснулу землю.

Діти слухали цікаву розповідь діда Панаса.

Матусині квіти прикрашають сад.

Долають труднощі завжди лише сміливі.

підметом

додатком

присудком

означенням

Осінній день березами почавсь ... (Л. Костенко)

А зорі падали на поверхню озера.

Зродились ми великої години...

Ой на горі та й женці жнуть...

За вікном давно світає.

На новорічному святі дітям завжди весело.

Увечері на вулиці шумно.

У саду - яскраві жоржини.

Художник почав малювати.

Батьки вдарили на сполох.

Брат попросив допомогти.

Бити байдики - фразеологізм.