Граматична основа речення.

Кожен є ковалем свого щастя.

Кожен із нас не може жити поза суспільством.

Центром формування культури спілкування в Україні стала Києво-Могилянська

Академія.

Усі ми дужі дружбою своєю

Стало пахучим і свіжим повітря після грози.

Гордо несе свої води Дніпро.

Знову в серці дивовижно щастя з мрією сплелись.

З журбою радість обнялась .

Пан залишиться паном, що б він не базікав.

На березі сиділо четверо.

Сміятися над розумними людьми – це привілей дурнів

Суха морська трава може шелестіти під ногами.

Бити байдики ─ улюблена справа.

Він наговорив сім мішків гречаної вовни.

Пішов козак світ за очі.

Ви послухайте його й на вус намотайте.

Сперечатись з Гомером – справа марна.

А діти – мов букети піднебесні.

Ти, бачу, гайдамакам був би рад.

Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

Поговорили та й розійшлися, забули.

На Січ почали вчащати посли від турка.

Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.

Турки рідко користувалися рушницями.

простим дієслівним присудком

складеним дієслівним присудком

складеним іменним присудком

Непомітно для батьків син став дорослим .

Вранці на палубі я був першим.

Хтось нам повинен відчиняти двері.

Один з останніх його рейсів був винятковим

На початку благодатного літа річки стають тихі й прозорі.

Радісно затремтіло моє серце.

Голос Михайла Драгоманова не стихає над Україною і світом.

Усе повинне підкорятися зусиллям розуму.

Мова - то вічний скарб.

Рідне слово вабить і чарує.

Стозвуко дзвенить рідне слово.

Нас єднає рідна мова.