Графічний диктант "Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Пилип Орлик та його Конституція"

Повстання 1708—1709 рр. гетьмана І. Мазепи призвело до нищення автономних прав Гетьманщини і Запорозької Січі

Наслідком підписання «Коломацьких статей» стало зміцнення прав гетьмана і старшини, можливість вирішувати усі питання внутрішнього життя Гетьманщини без погодження з Москвою

Іван Мазепа був обраний гетьманом після усунення від влади І.Самойловича у 1687 р.

Коломацькі статті 1687 р. , в основу яких було покладено Глухівські статті 1658 р., передбачали козацькі права та привілеї та реєстр -30 тис.

28 березня 1709 р. на Полтавщині було укладено договір між Карлом X та Мазепою. У відповідь на це Петро I видав указ про захоплення та зруйнування Чортомлицької Січі.

Царське військо зруйнувало гетьманську резиденцію , м.Батурин, у листопаді 1708 р.

Після смерті Івана Мазепи в 1710 р. на козацькій раді в Бендерах ( Молдова) новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика

10 квітня 1710 р. було ухвалено угоду між гетьманом і козацтвом – «Пакти й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького»

«Пакти й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького» пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика (так звана «Бендерська конституція")

"Конституція Пилипа Орлика" складалася з преамбули ( вступу), 16 статей та присяги гетьмана

Конституція 1710 р. передбачала, що країною править обраний гетьман, який опирається на раду старшин. Ця рада (парламент) збирається тричі на рік і покликана вирішувати найважливіші державні справи

У 1714 р. Пилип орлик організував похід на Правобережжя, під час якого правобережні полки визнали його владу.