ГР 2. Працюємо з деформованим текстом ( Даніель Дефо. " Робінзон Крузо")

Прочитайте уривок із роману Д. Дефо " Робінзон Крузо" і дайте відповідь на запитання:

Коли йшов дощ і не можна було вийти з дому, я навчив свого папугу говорити. Це дуже розважало мене. Після кількох уроків він уже знав своє ім'я. «Пол» - це було першим словом мого папуги, і це було його ім’я.

Але розмови з Полом були для мене розвагою, але ламав я голову над тим, як виготовити глиняний посуд, якого дуже потребував, але нічого не міг придумати: не було підходящої глини.

«Тільки б знайти глину, – думав я, – і мені буде дуже неважко виліпити щось на зразок горщика чи миски. Правда, і горщик, і миску треба буде обпекти, але ж я живу в жаркому кліматі, де сонце гарячіше за будь-яку піч. В усякому разі, мій посуд, просохнувши на сонці, стане досить міцним. Його можна буде брати в руки, можна буде тримати в ньому зерно, борошно і взагалі всі сухі припаси, щоб вберегти їх від вологи.»

І ось, як тільки я знайшов підходящу глину, почав ліпити кілька великих глечиків для зерна. Як невміло я приступав до цієї роботи, які безглузді, незграбні, потворні речі виходили в мене спочатку, скільки моїх виробів розвалювалося, тому, що глина була недостатньо круто замішана і не витримувала своєї ваги. Одні горщики в мене потріскалися, тому що я поквапився виставити їх на сонце, коли воно палило надто сильно; інші - розсипалися на дрібні частини ще до сушіння, при першому дотику до них.

Два місяці я працював не розгинаючи спини. Багато праці пішло в мене на те, щоб знайти гарну гончарну глину, накопати її, принести додому, обробити, і все ж таки після такої довготривалої мороки у мене вийшли лише дві потворні глиняні посудини, тому що назвати їх глечиками було неможливо.

Великі вироби з глини виходили у мене невдалими. Набагато краще вдавалося мені виробництво дрібного посуду: маленьких круглих горщиків, тарілок, кухлів, чашок тощо. Дрібні речі легше ліпити; крім того, вони більш рівномірно обпікалися на сонці і тому були міцнішими.

Але все ж таки моє головне завдання залишалося невиконаним. Мені потрібний був такий посуд, у якому можна було б куховарити: він повинен був витримувати вогонь і не пропускати воду.

Але одного разу я розвів велике багаття, щоб спекти на вугіллі м'ясо. Коли воно спеклося, я хотів загасити жар і знайшов серед нього черепок від розбитого глиняного глечика, що випадково потрапив у вогонь. Черепок розжарився, став червоним, як черепиця, і затвердів, як камінь. Я був приємно вражений цим відкриттям, бо мені нарешті вдалося виготовити посуд, який не боїться ні вогню, ні води.

Запитання 1: Як автор розважався, коли не міг вийти з дому через дощ?

Запитання 2: Яке перше слово вивчив папуга?

Запитання 3: Чому автор вважав, що посуд, просушений на сонці, стане досить міцним?

Запитання 4: Скільки місяців працював автор над виробами з глини, не розгинаючи спини?

Запитання 5: Яке головне завдання щодо посуду залишалося невиконаним?

Запитання 6: Що допоміг авторові відкрити черепок, який випадково потрапив у вогонь?

Запитання 7: Поясніть письмово, які переваги ( 2 - 3) автор бачив у виготовленні дрібного посуду (маленьких круглих горщиків, кухлів тощо) порівняно з великими виробами. Чому вони вдавалися краще?

Запиання 8: Опишіть етапи невдач, з якими зіткнувся автор на початку роботи з глиною. Які були причини того, що вироби розвалювалися, тріскалися чи розсипалися? Наведіть не менше трьох прикладів з тексту.

Висловіть свою думку письмово : як ви вважаєте, що відчував автор після того, як зробив своє важливе відкриття про обпалену глину? Чому це відкриття було таким цінним для його подальшого життя?