Готуємось до ДПА .Робота №1, І варіант

Прочитай уважно текст.

Мрія Безпритулька

З неба сипалася біла казка. Сніговою ковдрою вона лягала на кущики, дерева й лави в парку. Сонечко сховалося.

Безпритулько зручно вмостився на лаві. Цілий день пробігав песик, але не знайшов, чим поживитись. Він вирішив вранці піти ближче до будинків у пошуках їжі.

Безпритулько задрімав. На лаву вмостився незнайомець. Песик розплющив око. То був дідусь із довгою білою бородою. На руках у нього були теплі рукавиці. А на голові шапка дивного крою.

"Оце халепа, - подумав пес, зараз прожене мене звідси".

Дідусь повернувся до нього, і Безпритулько побачив, що очі в старого добрі.

- Не переживай, я тебе не проганятиму, - сказав він.

Безпритулько здивовано підвів мордочку: "Ти чуєш, що я думаю?"

- Так. Я навіть знаю, про що ти думаєш.

Дідусь поставив поперед себе мішок і став щось шукати всередині. За якусь мить Безпритулько вловив надзвичайні пахощі. Дідусь дістав з мішка три бутерброди.

Безпритулька довго припрошувати не довелось. Бутерброди були чималенькі. Бутерброд із сиром песик ковтнув одним махом. Тоді взявся за бутерброд із ковбаскою - цим він смакував довше. Дійшла черга й до бутерброда із шинкою, але Безпритулько відчув, що наївся.

Песик зник у кущах. В одному із заметів старанно заховав бутерброд із шинкою - про "чорний день". Потім повернувся до дивного нічного гостя.

"Навіть не знаю, як тобі дякувати, - подумав песик і замахав хвостиком. - Я давно тут живу, але тебе ніколи не чув. Я ж більше запам"ятовую запахи. Як тебе звати? Я - Безпритулько".

- Мене звати Миколай. Я раз на рік, саме цієї ночі, розношу усім чемним істотам подарунки - тобто здійснюю їхні мрії. Трохи втомився, вирішив сісти відпочити.

"То я чемний?"

- Звичайно. Я зроблю те, про що ти давно мрієш.

Безпритулько підійшов до Миколая і вистрибнув йому на коліна. Дідусь почав гладити песика й чухати за вушком. Той не помітив, як задрімав, а тоді заснув.

Уранці Безпритулька розбудило сонечко. Він роззирнувся - нового знайомого не було. Натомість він побачив, що лежить на теплій вовняній підстилці. Відчуття голоду в нього не було.

"Це був не сон! Жаль, що Миколай приходить лише раз на рік..." - подумав песик.

Олена Погребняк, 330 слів

Запиши, де відбувалися події, описані у цій літературній казці.

Устав пропущені букви, розкрий дужки.

(Обери правильну відповідь).

Безпритулько піді...шов          [підійшов, підішов] до М(м)иколая         [Миколая, миколая] і вистр(е,и)бнув            [вистрибнув, вистребнув] йому на коліна. Дідус...         [дідусьо, дідусь] почав гладити песика й чухати за вушком. Той (не)помітив            [непомітив, не помітив], як задрімав, а тоді заснув.

(У)ранці         [Уранці, у ранці, уранці] Безпритулька ро(с,з)будило           [розбудило, росбудило]сонечко. Він (роз,рос)зирнувся             [росзирнувся, роззирнувся]— нового знайомого (не)було         [не було, небуло]. Натомість він побачив, що л(е,и)жить        [лижить, лежить] на теп­лій вовняній (під, піт)стилці           [підстилці, пітстилці]. Відчу(т,тт)я          [відчутя, відчуття]голоду в н...го          [в него, в нього, в ного] (не)було         [небуло, не було].

Обери прикметники, які характеризують Безпритулька.

Запиши, як ти розумієш ужитий у тексті вислів ковтнути одним махом.

Випиши з поданого абзацу по два іменники в кожну колонку таблиці.

Безпритулько задрімав. На лаву вмосився незнайомець. Песик розплющив око. То був дідусь із довгою білою бородою. На руках у нього були теплі рукавиці. А на голові шапка дивного крою.

Перебудуй подане речення в питальне і запиши.

Песик повернувся до дивного нічного гостя.

Постав слова, що в дужках, у правильній формі.

Миколай розносить (діти)       подарунки, (здійснювати)               їхні мрії.

Чому песика звали Безпритульком? Склади і напиши про це есе (3 - 4 речення.