Головні й другорядні члени речення

Пам'ять наша-глибокий колодязь.

Тополі кидають на дорогу довгі тіні.

Тонкі стебла молодого жита хвилюються, мов вода

Чорногузи ширяють у повітрі.

Я перестаю боятися вітру.

Хтось зупинився в мене за спиною.

Пташки позависали в просторі, поміж небом і землею.

Низько над їхніми головами пролетіла чорна нічна птаха

На скатертині повишивано білі,жовті, червоні квіти

Птахи переставляють лапи обачно, повільно

Вже над селом висіла чорна хмара, велетенська, на пів неба.

Це була дика місцина, куди не заходили ні люди, ні звірі.

Польова стежка вела їх усе далі й далі

Тут пахло мохом, бруньками й сирим камінням

У річці та на озерах повно риби , в'юнів, раків.

Шум ріки долинав із ущелини.

Мати навчила його уникати людських осель.

Вони обійшли вже чимало, кілька разів сідали відпочивати.

Кожен із вас несе додому кетяг калини.

Дуб починає лопотіти листям.

Сонце дивилося на місто радісно й доброзичливо.

На скатертині повишивано білі, червоні, жовті квіти.

Про це джерело знають по всіх довколишніх селах.

Старезна ялина стоїть самотиною.

Тоді дуб затихає, він сам починає прислухатися

Восени приходили збирати під дубом жолуді.

Баба наказує мені вмитися.

Завтра свято Стрітення.

Плечистий, ошатний дуб стоїть на околиці села

Кожен із вас несе додому кетяг калини

Гурт дітей зібрався біля школи.

Тихо й непомітно наступав у селі травневий вечір

Їм обом так хотілося , щоб зима швидше закінчилася

Хатина стоїть поміж розквітлих соняшників.

Удари грому розлягаються над хатою

Яблука починають падати в червні.

Люди зажили по-новому

Зграйка дівчаток з веселим сміхом помчала схилом узгірка

Берегиня оберігала оселю, малих дітей, родину і весь родовід.

Сіються над землею жайворонкові пісні.

Ні чоловіки, ні жінки, ні літні, ані молодь не сміли покидати маєток Силуна

Вони навчилися хати будувати

Давно-давно це було , ще за запорожців та за кошового Сірка.

Серія мультфільмів "Козаки" залишається популярною вже багато років.

підмет

присудок

означення

додаток

обставина