Головні члени речення

Законів торгівлі пильно дотримують обидві сторони.

Кілька променів призахідного сонця прорізалися золотими стрілами крізь хмару.

Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.

Пильно дивляться тисячі вікон.

"І вражою злою кров'ю волю окропіте", - з дитинства знайомі слова.

Будемо радіти ми з тобою, щоб не в'янув щастя первоцвіт.

Життя прожити - не поле перейти.

Обнявся сміх з журбрю, ненависть - з любов'ю.

Хтось приходив слухати думу, залишав трішки радості й суму.

Кожна пригода - до мудрості дорога.

Кожна пташка своїм носиком живе.

Розумний всякому дає лад.

Найвища радість - угадувати порухи вітру.

Забути мову - зрадити душу.

Сидіти без діла - також важкий труд.

Бити байдики - річ нескладна.

Жити - то не є долання меж, то є звикання і наповнення.

Зрадити душу - найнижче рабство.

Хліб ростити - заповітна творчість.

Мій заповіт - любити землю тихо і сердечно.

Дума осіння - крок до прозріння.

Поезія - це свято, як любов.

Енергія волі й краси незнищенна.

Боягуз називає себе обережним, а скупий - економним.

Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі.

Я біжу раненько від хати до хати колядувати.

Мені даля зоря буде слати листи вересневиими журавлями.

Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.

Земле рідна, скільки буду жити, стільки і любитиму тебе.

Філосов мусить розтинати світ розумом.

Умерти на полі - то не слава.

Поезія - це свято, як любов.

Сміливі завжди мають щастя.

Я хочу буть корисним батьківщині.

Людина починається з добра.

Степ став сліпучою, гулкою цілиною.