Головні члени речення

Книга – це змога погомоніти з людиною через тисячоліття

Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Зоря на небі рожева вже почала займатись.

Мені осіння ніч короткою здається.

Я хочу вам про рідний край сказать.

Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.

У Марії хата була збудована по-новому.

Я берусь за важку роботу – виглядати синів.

означення й додаток

обставина й додаток

підмет і присудок

слова, граматично не зв’язані з реченням

утворений із допоміжного дієслова і неозначеної форми дієслова

виражений іменником

утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки

виражений словосполученням

Сприймати світ всерйоз – це твоя повинність.

Вона моє щастя, безсмертя моє

Вік прожити – не ниву пройти гомінку.

Кожен хотів перемогти у цьому поєдинку.

Ти мусиш відчути великий політ.

Я буду крізь сльози сміятись.

Я рідним полем вічно буду йти.

Ми раді поїхати до Києва

Учні їздили вчора на екскурсію у заповідник.

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Діти обіцяли приїхати ще раз.

Правда з кривдою старою б’ються під горою.

Десь край лісу почулося батькове "Ура!"

Пливли ми ввечері лиманом.

Їй хотілось подивитися йому в обличчя.