Головні члени речення

Сміливі завжди мають щастя (І. Багряний).

Народ - це ми (П. Тичина).

Язиком вихати - не ціпом махати (Нар. творчість).

Кожна мить ніби вічність.

У книзі писар буковки низав (Л. Костенко).

... Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний... (П. Куліш).

Сміливі завжди мають щастя (І. Багряний).

Народ - це ми (П. Тичина).

Язиком вихати - не ціпом махати (Нар. творчість).

Кожна мить ніби вічність.

У книзі писар буковки низав (Л. Костенко).

... Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний... (П. Куліш).

Щастя то квітка незнаного краю (Х. Алчевська).

Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

Два чоботи пара (Нар. творчість).

Пісня і праця великі дві сили (І. Франко).

Весна неначе карусель (Б.-І. Антонич).

Але життя не сон... воно не склянка чаю (В. Сосюра).

Кілька туристів відстали від групи.

Хвильовий та однодумці створив літературне угрупування ВАПЛІТЕ.

Лікар Іванова поставив правильний діагноз

На дорозі трапилася ДТП.

Два джмелі з самісінького ранку порається коло квіток (П. Загребельний).

Кіліманджаро чекало на нас у лютому.

Зіграй мені осінній плач калини (Л. Костенко)

В полях уже згасали гречки (М. Стельмах).

Твоє слово разюче, як зброя, ... (В. Сосюра).

Станем, браття, всі за волю

Від Сяну до Дону (П. Чубинський).

Чисте, прозоре і глибоке небо.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).