ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Перші географічні відомості про територію нинішньої України збереглися ще з давніх часів у працях                [арабських, давньогрецьких] істориків, географів і мандрівників.

У своїх працях давньогрецькі мандрівників описували          [Південь , Північ]теперішньої України, де існували грецькі міста-держави. 

Геродот описав «країну на північному узбережжі Чорного моря і прилеглих до нього землях»: «               [Причорномор'є, Скіфія] - це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху...» 

Записки           [ Геродота, Страбона] є чи не єдиною писемною пам’яткою географії Півдня України з достовірними відомостями про цю місцевість.

  Уперше вживається назва «Русь» у літописі «                        [Повість руських князів, Повість минулих літ]» (852 р.)

У Київському й Галицько-Волинському літописах вживається назва «               [Київська Русь, Україна]» (вперше - 1187 р.).

           [І. Баттута,  Г. Боплан] опрацював зібраний на українських землях матеріал і видав книжку «Опис України» .

Із XVIII ст. географічні дослідження України стали                [систематичними, науковими].

Українець Юрій Лисянський в 1803-1006 р.р. був одним із керівників                           [дослідження Арктики, навколосвітнього плавання].

Становлення української географії пов’язане передусім з іменем                     [Павла Чубинського, Степана Рудницького].

 Із 1996 р. українські вчені проводять наукові дослідження на українській              [арктичній, антарктичній] станції «Академік Вернадський».