Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка

У перекладі з латинської мови «африкус» означає                [ «безморозний», «пустельний»].

Африку майже посередині перетинає                  [північний тропік, екватор].

За площею Африка поступається лише                   [Північній Америці, Євразії].

Майже симетричне положення Африки щодо екватора обумовлює             [розбіжність, подібність] природних умов по його обидва боки.

Крайньою південною точкою Африки є мис          [ Альмаді, Агульяс].

Зі сходу й півдня Африку омивають води               [Атлантичного , Індійського ] океану.

Африка наближена до Євразії, із якою зв’язана            [Панамським, Суецьким ] перешийком.

У 1497—1499 рр. шлях навколо Африки в Індію проклав                   [Васко да Гама, Бартоломеу Діаш ].

У 1841 р. він як лікар та місіонер прибув до Південної Африки                   [Руаль Амундсен, Давид Лівінгстон].

Лівінгстон обстежив басейн річки          [Замбезі , Конго] та відкрив водоспад, який назвав Вікторія.

У 1874 р. була організована англійсько-американська експедиція під керівництвом                [Генрі Стенлі, Микола Вавилов].

Наш співвітчизник                    [Єгор Ковалевський , Василь Юнкер] допомагав єгиптянам у пошуках і розробці родовищ золота, вивчав витоки Голубого Нілу.