Генетичний код

Реакції матричного синтезу є основою однієї з головних властивостей біологічних систем - здатності до самовідтворення.

Єдина для всіх живих організмів система кодування спадкової інформації - генетичний код - зберігається у клітині у вигляді певної послідовності нуклеотидів молекул нуклеїнових кислот.

Чотири різні нуклеотиди ДНК або РНК можуть утворювати 84 комбінації.

Те, що одна амінокислота може кодуватись кількома триплетами має важливе біологічне значення, оскільки підвищує надійність генетичного коду.

За допомогою таблиці генетичного коду визначають, яку саме амінокислоту кодує певний триплет. Перший нуклеотид у триплеті беруть з правого вертикального стовпчика, другий - з верхнього горизонтального і третій - з лівого вертикального.

Випадкова заміна залишку однієї азотистої основи в певному триплеті на інший завжди супроводжуватиметься змінами в первинній структурі білка.

Генетичний код універсальний - єдиний для всіх організмів: від бактерій до людини.

У генетичному коді є три триплети: УАА, УАГ, УГА, кожний з яких сигналізує про припинення синтезу поліпептидного ланцюга, їх називають стоп-кодонами.

Послідовність нуклеотидів починає зчитуватися з будь-якої точки в одному напрямку, що визначає порядок зчитування триплетів усього ланцюга нуклеотидів.

У таблиці генетичного коду наведено назви амінокислот, закодовані триплетами мРНК.

Генетичний код не перекривається, генетична інформація у прокаріотів та еукаріотів зазвичай може зчитуватися лише в один спосіб.

Оскільки відомо лише 30 стандартних амінокислот, то можна припустити, що одна амінокислота може кодуватися кількома різними триплетами.