Функція. Її властивості

функція — це правило, за допомогою якого за кожним значенням незалежної змінної можна знайти єдине значення залежної змінної

функція — це правило, за допомогою якого за кожним значенням незалежної змінної можна знайти хоча б одне значення залежної змінної

функція — це крива лінія, що зображає залежність між незалежною та залежною змінними

функція — це правило, за допомогою якого за кожним значенням залежної змінної можна знайти значення незалежної змінної

множину всіх значень, яких набуває аргумент, називають областю значення функції

область значення функції позначається як E(f), E(y)

множину всіх значень, яких набуває значення функції, називають областю визначення функції

область визначення функції позначається як D(f), D(y)

(−∞;−2)

[−∞;−2]

[−2;+∞)

(−2;+∞)

(−∞; 3)

[−∞; 3]

(0; +∞)

(−∞; +∞)

[−3; 5]

[−2;3]

[−3; 0]

[0; 3]

нулем функції називають значення функції, якщо аргумент дорівнює нулю

нулем функції називають значення аргументу за якого значення функції дорівнює нулю

нулем функції називають точку перетину графіка функції з віссю абсцис

нулем функції називають точку перетину графіка функції з віссю ординат

проміжок, на якому функція набуває значень однакового знака, називають проміжком знакосталості функції

проміжок, на якому функція набуває значень однакового знака або дорівнює нулю, називають проміжком знакосталості функції

функція зростає на деякому проміжку, якщо для будь-яких значень аргументу із цього проміжку більшому значенню аргументу відповідає більше значення функції

функція спадає на деякому проміжку, якщо для будь-яких значень аргументу із цього проміжку більшому значенню аргументу відповідає менше значення функції.

$-\frac{b}{5}$

$\frac{b}{5}$

$\frac{5}{b}$

0

0; −2

0; 2

-2

2

0

1, 8

-2; 1

-2; 1; 3

(−∞; 6)

(6;+∞)

(−∞; 6) та (6;+∞)

(−∞; 6] та [6; +∞)

[−4; 1]; [6;+∞]

[−4; 1];[6, 8]

[−2; 0]

[−4; 1]

-4; 6

-4

2

0