Фразеологізми в повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

Кайдашиха таки випила чарку, хоч і скривилась, як середа на п’ятницю.

Лаврін так і зробив, як йому раяла мати: причепурився, взяв двох старостів та й пішов у Бієвці.

Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок

Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла.

— Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік.

— Не можна, дочко! Зав’язала голівоньку, не розв’яжеш довіку, — сказала Балашиха, осміхаючись через сльози.

Серед церкви виходили ченці, ставали півкругом і співали страсні пісні.

Палажка сіла на лаві й скорчилась в три погибелі.

Лаврін стояв ні живий ні мертвий.

В тебе, Лавріне, молоко на губах не обсохло, з ти брехню завдаєш преподобним жонам.

Він сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того.

Палажки не посадили в холодну.

як вареник в маслі

як у Бога за пазухою

як у Христа в запічку

серце завмирає

ані рудої миші

до третіх півнів

зоря займається

хоч в око стрель

позбавити активної ролі

відправити на пенсію

забирати усе майно

змусити відійти від справ

Кайдашиха не йняла йому віри: вона все думала, що він п’яний.

— Омельку! Чи ти здурів, чи ти з глузду з’їхав? — крикнула Кайдашиха.

Мелашка стояла коло печі ні жива ні мертва.

Вона дістала свяченої води, покропила хату, засвітила страсну свічку перед образами.

мазати медом

підсипати солі

підливати олії у вогонь

лити воду

Он зав’язалась, як на Великдень, а батько ходить по селі з торбами.

Прийшли вони додому. Карпова жінка заспівала іншої.

Його покликали в волость і, хоч він був десяцьким, хотіли його простягти і всипать десять різок.

Волосний таки посадив Мотрю за бабине око в холодну на два дні.