Фразеологія і лексикологія

А) У неділю дідусь з онуком пішли гуляти у зимовий парк.

Б) Була неділя, тихий час дозвілля.

В) Вербна неділя – назва християнського свята.

Г) Одна неділя має сім днів.

Д) Від неділі до неділі – все в одному ділі.

А) золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.

Б) білий сніг, високий будинок, тихий крик.

В) читати книгу, гартувати сталь, іти з товаришем.

Г) холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

Д) летіти літаком, українська мова, світло знань.

А) мовчазливий, мовчазність, мовчазна, мовчанка, мовчати.

Б) мовчазний, говіркий, говірка, мовчун, мова.

В) мовчазний, небалакучий, неговіркий, маломовний, небагатослівний.

Г) слово, словник, префікс, закінчення, суфікс.

Д) мовчати, говорити, слухати, кричати, шептати.

А) бувший;

Б) давній;

В) теперішній;

Г) майбутній;

Д) сьогоднішній.

А) Від користі серце кам’яніє.

Б) Мудрий не дасть за ніс водити.

В) Язик до Києва доведе.

Г) Золото і в огні блищить.

Д) Ученому – світ, а невченому – тьма.

А) важке серце – важка валіза, міцна сталь – міцний мороз.

Б) крило ластівки – крило літака, щире серце – серце країни.

В) палаюче сонце – пекуче сонце, широкий степ – просторий степ.

Г) білий колір – чорний колір, радісний погляд – сумний погляд.

Д) материнська ласка – хижа ласка (звір), моторний цех – моторний хлопець.

А) коза, клен, підмет, метр, Вінниця.

Б) милий, іти, достиглий, гора, багатий.

В) дотепний, поле, крик, їжа, думати.

Г) горіти, гострий, короткий, сум, волосся.

Д) клопотання, їхати, дорога, дорогий, дім.

А) денді, гай, гурт, шарф, зона.

Б) дебют, вахта, декада, декларація, гумор.

В) плаття, коса, буряк, совість, воля.

Г) шоу, один, брат, фауна, залп.

Д) гуща, автор, клоун, портфель, квітка.

А) суцвіття, святиня, мудрість, біоніка, сепсис.

Б) весна, рушник, лахміття, мармелад, абстракціонізм.

В) синтез, антонім, гіпербола, конгломерат, синус.

Г) менеджер, політика, троянда, маклер, варення.

Д) професія, кельти, обрамлення, морфема, пошта.

А) розмова, суфікс, сокіл, блакить, рейтинг.

Б) почуття, лексика, модальність, мармур, мушля.

В) свобода, літо, комедіант, форель, фонетика.

Г) урядник, писар, ратай, свічадо, рекрут.

Д) ручка, хмара, самотність, нейрон, каламбур.

А) Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів.

Б) Під деревами, на білому, як цукор снігу, сіткою лягла тінь.

В) Довкола сплять, порозкидавшись, десятки його легенів, і тільки він не може лягти: чекає, доки з’явиться на небі безліч птиць, що звістять йому звільнення.

Г) Усяка волоцюга тут тягається – так і дивись! Ну, народ!

Д) Зібралися три сини вдовиці, осідлали коней вороних і поїхали з побратимами на рать.

А) Утрат нам не уникнути в житті, буває серце тугою повите, - та ми живемо в дружньому гурті, і нас мовляв водою не розлити!

Б) Опівночі айстри в саду розцвіли, умились сльозою, вінки одягли.

В) Еге, нічого я не хочу, тільки не пасталакай лишнього, не забивай мені баки в такий празничний день.

Г) Оточений вартою, летів на вороному коні Хмельницький, тримаючи у витягнутій руці шаблю.

Д) Навіть як зорі вмирають у ніч горобину, пламінь душі осяває чертоги небес.

А) Сонце шалено кружилося навколо гарячого променя, і наче нічого нікому не було.

Б) Поглянь, товаришу, поглянь, як грають ниви золотостеблі.

В) Вікна були застелені коцами так, що жоден промінчик від двох великих часових не міг прорватися надвір.

Г) Годинника у них не було, та якби й був, то нікому б не зарадив, бо ліхтарі давно погасли.

Д) Тепло, тихо, ні вітерцю, ні хмариночки, небо синє, а сонце не бліде, не осіннє, навіть припікає.

А) хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися.

Б) дотепний чоловік, покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчина.

В) пропускати повз вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки.

Г) надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода.

Д) гнути залізо, піймати рибу, дбайливо доглядати, зазнати поразки.

А) зачепити за живе, зривати маску, відкривати очі, перемивати кісточки.

Б) очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером описати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

В) брати на себе, укривати ганьбою, зіграти в ящик, допікати до живого.

Г) обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з’їсти.

Д) пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

А) стояти на власних ногах;

Б) стояти на краю безодні;

В) сидіти склавши руки;

Г) бігти стрімголов;

Д) скрутити собі м’язи.

А) входити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить.

Б) відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу.

В) з голови до п’ят, вмивати руки, червоний як рак, малий розум.

Г) берегти як зіницю ока, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

Д) авгієві стайні, ахіллесова п’ята, бездонна бочка, гордіїв вузол.

А) фразеологізми найчастіше вживаються у науковому стилі мовлення;

Б) стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;

В) за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;

Г) крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;

Д) фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.

А) абсолютний нуль, спіймати на гарячому;

Б) ні в тин ні в ворота, ні слуху ні духу;

В) альфа і омега, ні пари з уст;

Г) на різних широтах, ланцюгова реакція;

Д) пальма першості, через терни до зірок.