Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Ж. Клемансо

Дипломатичний конфлікт навколо кандидатури на іспанський престол.

Створення Північнонімецького союзу під егідою Пруссії.

Вимога Франції до Пруссії розпустити армію.

Вторгнення прусських військ на територію Ельзасу.

Конфіскація лише недіючих підприємств, залишених власниками, і передача їх робітничим асоціаціям.

Повна передача всіх фабрик і заводів під державне управління.

Запровадження вільного ринку та скасування будь-якого контролю за виробництвом.

Націоналізація всієї великої промисловості та банківської системи.

Надання виборчого права жінкам та жителям колоній.

Проголошення «Марсельєзи» гімном та 14 липня національним святом.

Встановлення президентської республіки з широкими повноваженнями глави держави.

Відсутність у тексті документа чіткого переліку основних політичних прав і свобод особистості.

Заборона урядом будівництва нових заводів для збереження довкілля.

Французькі банкіри переважно вивозили капітали за кордон, а не інвестували у власну промисловість.

Повна відсутність у країні запасів вугілля та залізної руди.

Домінування в економіці дрібних ремісничих майстерень, які не потребували інвестицій.

Вона переросла в конфлікт між захисниками демократичних свобод і силами реваншизму, шовінізму та антисемітизму.

Вона довела повну корумпованість вищих урядових чиновників, які отримували хабарі.

Вона призвела до відставки президента і розпуску парламенту.

Вона стала приводом для початку нової війни з Німеччиною.

Укладення довгострокового миру та економічного союзу з Німецькою імперією.

Підготовка державного перевороту з метою встановлення авторитарного реваншистського режиму.

Проведення глибоких соціалістичних реформ та підтримка робітничого руху.

Розширення повноважень парламенту та обмеження влади президента.

Падіння режиму Другої імперії та проголошення Третьої Республіки.

Підписання остаточного мирного договору з Пруссією.

Початок повстання Паризької комуни.

Перехід французької армії в успішний контрнаступ.

Вони виступали за примирення з Німеччиною та відмову від колоніальної політики.

Вони критикували уряд за надто повільні реформи та вимагали рішучіших дій, зокрема проти впливу церкви.

Вони прагнули відновити монархію та обмежити демократичні свободи.

Вони вимагали негайного розпуску республіки та проведення виборів до Установчих зборів.

Остаточне завоювання В'єтнаму.

Захоплення Францією Тунісу.

Будівництво Панамського каналу.

Зіткнення військ у Судані (Фашодська криза).

Шляхом отримання великого кредиту від Великої Британії.

Завдяки продажу колоніальних володінь у Північній Америці.

Шляхом збору грошей по всій країні за «позикою визволення».

Через відмову Німеччини від частини виплат в обмін на торговельні преференції.