ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОНЦЯ. БУДОВА СОНЦЯ ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО ЕНЕРГІЇ (Теорія).

200-300 км завтовшки, сприймається як поверхня Сонця;

Т_с=5780 К (Температура зменшується з висотою);

Складається з нетривких (до 7 хв) яскравих ділянок (гранул, зерен) із темними проміжками між ними. Температура гранул в середньому на 500 К вища, ніж проміжків. У гранулах потоки гарячої плазми піднімаються вгору, у темних проміжках - опускаються вниз.(прояв конвекції речовини Сонця)

Товщина 10-15 тис. км

Температура зростає з висотою (від 4500 К у нижніх шарах, а у верхніх шарах сягає 100 000 К).

можна побачити візуально під час сонячних затемнень у вигляді вузького жовто-червоного кільця;

Нагадує траву, що горить, над нею здіймаються характерні утворення, які називаються спікулами.

Простягається на висоту кількох сонячних радіусів;

Температура зростає( від 100 000 К у нижніх шарах до 2 000 000 К у верхніх шарах);

Спостерігається візуально під час повного сонячного затемнення та має сріблясто-білий колір (яскравіть повного місяця);

У верхніх шарах речовина корони неперевно витікає у міжпланетне середовище, формуючи явище сонячного вітру.

Сонячний вітер складається з протонів і 𝛼-частинок, утворюючи величезну геліосферу.

Інтенсивні рухи сонячної речовини та зародження магнітного поля.

Температура зменшується від 2 млн до 6000 К, а густина до 2∙10^(-7) г/〖см〗^3

Енергія передається шляхом перемішування – більш гарячі комірки спливають угору, а холодні опускаються донизу (явище конвекції).

Займає зону від верхнього шару зони радіації до видимої межі Сонця

200-300 км завтовшки, сприймається як поверхня Сонця;

Т_с=5780 К (Температура зменшується з висотою);

Складається з нетривких (до 7 хв) яскравих ділянок (гранул, зерен) із темними проміжками між ними. Температура гранул в середньому на 500 К вища, ніж проміжків. У гранулах потоки гарячої плазми піднімаються вгору, у темних проміжках - опускаються вниз.(прояв конвекції речовини Сонця)

Товщина 10-15 тис. км

Температура зростає з висотою (від 4500 К у нижніх шарах, а у верхніх шарах сягає 100 000 К).

можна побачити візуально під час сонячних затемнень у вигляді вузького жовто-червоного кільця;

Нагадує траву, що горить, над нею здіймаються характерні утворення, які називаються спікулами.

Простягається на висоту кількох сонячних радіусів;

Температура зростає( від 100 000 К у нижніх шарах до 2 000 000 К у верхніх шарах);

Спостерігається візуально під час повного сонячного затемнення та має сріблясто-білий колір (яскравіть повного місяця);

У верхніх шарах речовина корони неперевно витікає у міжпланетне середовище, формуючи явище сонячного вітру.

Сонячний вітер складається з протонів і 𝛼-частинок, утворюючи величезну геліосферу.

Інтенсивні рухи сонячної речовини та зародження магнітного поля.

Температура зменшується від 2 млн до 6000 К, а густина до 2∙10^(-7) г/〖см〗^3

Енергія передається шляхом перемішування – більш гарячі комірки спливають угору, а холодні опускаються донизу (явище конвекції).

Займає зону від верхнього шару зони радіації до видимої межі Сонця

200-300 км завтовшки, сприймається як поверхня Сонця;

Т_с=5780 К (Температура зменшується з висотою);

Складається з нетривких (до 7 хв) яскравих ділянок (гранул, зерен) із темними проміжками між ними. Температура гранул в середньому на 500 К вища, ніж проміжків. У гранулах потоки гарячої плазми піднімаються вгору, у темних проміжках - опускаються вниз.(прояв конвекції речовини Сонця)

Товщина 10-15 тис. км

Температура зростає з висотою (від 4500 К у нижніх шарах, а у верхніх шарах сягає 100 000 К).

можна побачити візуально під час сонячних затемнень у вигляді вузького жовто-червоного кільця;

Нагадує траву, що горить, над нею здіймаються характерні утворення, які називаються спікулами.

Простягається на висоту кількох сонячних радіусів;

Температура зростає( від 100 000 К у нижніх шарах до 2 000 000 К у верхніх шарах);

Спостерігається візуально під час повного сонячного затемнення та має сріблясто-білий колір (яскравіть повного місяця);

У верхніх шарах речовина корони неперевно витікає у міжпланетне середовище, формуючи явище сонячного вітру.

Сонячний вітер складається з протонів і 𝛼-частинок, утворюючи величезну геліосферу.

Інтенсивні рухи сонячної речовини та зародження магнітного поля.

Температура зменшується від 2 млн до 6000 К, а густина до 2∙10^(-7) г/〖см〗^3

Енергія передається шляхом перемішування – більш гарячі комірки спливають угору, а холодні опускаються донизу (явище конвекції).

Займає зону від верхнього шару зони радіації до видимої межі Сонця