Електричний струм у напівпровідниках (теорія).

речовини, значення електропровідності яких лежить в межах між провідностями провідників та діелектриків.

хімічний зв’язок, який утворюється за рахунок спільних електронних пар.

провідність напівпровідників, зумовлена наявністю в них вільних електронів.

вакантне місце з відсутнім електроном в ковалентному зв'язку.

провідність напівпровідників, зумовлену переміщенням дірок.

провідність, зумовлена рухом вільних електронів та дірок в чистому напівпровіднику.

провідність, зумовлена наявністю домішок в напівпровіднику.

домішки, атоми яких відносно легко віддають електрони.

напівпровідники з переважно електронною провідністю.

домішки, атоми яких «запозичують» електрони.

напівпровідники з переважно дірковою провідністю.

ділянка контакту двох напівпровідників із різними типами провідності – дірковою (напівпровідник p-типу) та електронною (напівпровідник n-типу).

пристрій, що містить p-n-перехід і здатен пропускати струм в одному напрямку та не пропускати в протилежному.

прилади, дія яких ґрунтується на використанні залежності опору напівпровідників від температури (освітленості).

напівпровідниковий елемент електронних схем із трьома електродами, один з яких служить для керування струмом між двома іншими.

напівпровідниковий пристрій, що випромінює світло, коли через нього проходить електричний струм.

мініатюрний мікроелектронний виріб, елементи якого нерозривно зв’язані конструктивно, технологічно та електрично.

речовини, значення електропровідності яких лежить в межах між провідностями провідників та діелектриків.

хімічний зв’язок, який утворюється за рахунок спільних електронних пар.

провідність напівпровідників, зумовлена наявністю в них вільних електронів.

вакантне місце з відсутнім електроном в ковалентному зв'язку.

провідність напівпровідників, зумовлену переміщенням дірок.

провідність, зумовлена рухом вільних електронів та дірок в чистому напівпровіднику.

провідність, зумовлена наявністю домішок в напівпровіднику.

домішки, атоми яких відносно легко віддають електрони.

напівпровідники з переважно електронною провідністю.

домішки, атоми яких «запозичують» електрони.

напівпровідники з переважно дірковою провідністю.

ділянка контакту двох напівпровідників із різними типами провідності – дірковою (напівпровідник p-типу) та електронною (напівпровідник n-типу).

пристрій, що містить p-n-перехід і здатен пропускати струм в одному напрямку та не пропускати в протилежному.

прилади, дія яких ґрунтується на використанні залежності опору напівпровідників від температури (освітленості).

напівпровідниковий елемент електронних схем із трьома електродами, один з яких служить для керування струмом між двома іншими.

напівпровідниковий пристрій, що випромінює світло, коли через нього проходить електричний струм.

мініатюрний мікроелектронний виріб, елементи якого нерозривно зв’язані конструктивно, технологічно та електрично.

хімічний зв’язок, який утворюється за рахунок суміжних електронних пар.

речовини, значення електропровідності яких лежить в межах між провідностями провідників та діелектриків.

хімічний зв’язок, який утворюється за рахунок спільних електронних пар.

провідність напівпровідників, зумовлена наявністю в них вільних електронів.

вакантне місце з відсутнім електроном в ковалентному зв'язку.

провідність напівпровідників, зумовлену переміщенням дірок.

провідність, зумовлена рухом вільних електронів та дірок в чистому напівпровіднику.

провідність, зумовлена наявністю домішок в напівпровіднику.

домішки, атоми яких відносно легко віддають електрони.

напівпровідники з переважно електронною провідністю.

домішки, атоми яких «запозичують» електрони.

напівпровідники з переважно дірковою провідністю.

ділянка контакту двох напівпровідників із різними типами провідності – дірковою (напівпровідник p-типу) та електронною (напівпровідник n-типу).

пристрій, що містить p-n-перехід і здатен пропускати струм в одному напрямку та не пропускати в протилежному.

прилади, дія яких ґрунтується на використанні залежності опору напівпровідників від температури (освітленості).

напівпровідниковий елемент електронних схем із трьома електродами, один з яких служить для керування струмом між двома іншими.

напівпровідниковий пристрій, що випромінює світло, коли через нього проходить електричний струм.

мініатюрний мікроелектронний виріб, елементи якого нерозривно зв’язані конструктивно, технологічно та електрично.