Джерела цивільного права

Цивільний кодекс України був прийнятий:

1. 01 січня 2003р.

2. 16 січня 2004р.

3. 16 січня 2003р.

Звичай – це…

1. правило поведінки, яке встановлене актами цивільного законодавства;

2. правило поведінки, яке не встановлено актами цивільного законодавства, але є усталеним в певній сфері суспільних відносин;

3. правило поведінки, яке є усталеним в певній сфері суспільних відносин.

Цивільний кодекс України набрав чинності:

1. 01 січня 2003 року;

2. 01 січня 2005 року;

3. 01 січня 2004 року.

Скільки Книг містить Цивільний кодекс України?

1. шість;

2. п’ять;

3. сім.

Цивільне законодавство – це…

1. сукупність цивільно – правових норм;

2. система нормативно – правових актів, які містять цивільно – правові норми;

3. сукупність правових джерел.

Акт цивільного законодавства – це…

1. рішення компетентного суб’єкта, яке встановляє, змінює або припиняє цивільні права і обов’язки;

2. юридичний факт, який існує тривалий час, безперервно або періодично породжує правові наслідки;

3. домовленість двох або більше сторін.

За якою системою побудований Цивільний кодекс України?

1. інституційною;

2. пандектною;

3. змішаною.

Цивільні правовідносини можуть регулюватись:

1) міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України;

2) Постановами Кабінету Міністрів України;

3) актами Президента України.

Аналогія права – це:

1) у разі відсутності правової норми в Цивільному кодексі України, яка регулює відповідні відносини, застосування правових норм інших нормативно – правових актів;

2)  у разі відсутності правової норми, яка регулює відповідні відносини, врегулювання їх відповідно до загальних засад цивільного права;

3) правило поведінки, яке є зазвичай усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Аналогія закону – це:

1) у разі відсутності правової норми в Цивільному кодексі України, яка регулює відповідні відносини, застосування правових норм інших нормативно – правових актів;

2)  у разі відсутності правової норми, яка регулює відповідні відносини, врегулювання їх відповідно до загальних засад цивільного права;

3) правило поведінки, яке є зазвичай усталеним у певній сфері цивільних відносин.