Диктант

"Чистий" тиждень

Оста    [н, нн]ій тиждень перед   [В, в]еликоднем колись називали "білим" або "чистим". У цей час віруюч   [і, и] люди дотримую     [ц, тьс]я посту          [так-само, так само] суворо, як і на першому тижні.                [Най важливішим, Найважливішим] днем ти    [жд, ж]ня є четве    [р, рг], який називали "чистим", "страс    [н, тн]им" або "живним".

Ще          [до сходу, досходу] со    [н, лн]ця господарі поч   [е, и]нали поратися в господарстві   [-, ,]а в хатах   [у, в]се пови    [нн, н]о було бути чистим і виглядати               [по-святковому, по святковому]. За повір    [', ь, 'ь]ям, навіть ворон у цей день носить своїх дітей, щоб   [с, з]купати в рі    [цц, чц]і до сходу со    [лн, н]ця. А хто   [з, с] хворих людей   [з, с]купає     [тьс, ц]я раніше воронових дітей - буде здоровим цілий рік.

        [Уранці, У ранці] приб   [и, е]рали в садках, прали б   [і, е]лизну, стригли діткам воло    [сс, сь]я, "щоб          [не лізло, нелізло]". А          [у вечері, увечері], коли в церкві правля     [цц, тьс]я "страсті", годилося   [с, з]берігати урочисту тишу навіть на вулиці   [-, ,] а в церкві             ["некуняти", "не куняти"]. Повертаюч   [и, і]сь після служби   [,, -] віруюч   [і, и] намагалися          [до нести, донести] ""стра    [ст, с]ну" сві    [ч, чь]ку         [додому, до дому] так, щоб вона           [несгасла, не сгасла, незгасла, не згасла],         [за ради, заради] цього робили ліхтарики   [з, с] кол     [ьйо, ьо]рового пап   [е, і]ру.

Полум    [', 'ь, ь]ям стра    [ст, с]ної сві    [чь, ч]ки        [удома, у дома] випалювали   [к, х]рести на воротях        [за для, задля] того, "щоб лиха          [не чисть, нечисть]хату м   [и, е]нала" та            [незабігав, не забігав] "поганий собака"        [у двір, удвір]. Правда, що "одного за стіл садять, а іншого й       [з під, зпід, з-під] столу виг   [а, о]няють".

У Чистий четве    [рг, р] кололи кабанів та п   [и, е]кли поросят і ко   [в, л]баси, обов    [ь, 'ь, ']язкові           [свьяткові, святкові, св'яткові]страви. У           [п'ьятницю, п'ятницю, пятницю]         [нічого, ні чого] "до виносу пла    [сч, щ]аниці   [с, з] вівтаря             [на середину, насередину]церкви" не      [йіли, їли].           [У вечеріі, Увечері] ро   [з, с]ч   [е, и]няли тісто на паски, які п   [е, и]кли в суботу, тоді ж фарбували писанки й крашанки.

Визначте, у якому реченні вжито прийменник із прийменником, а не однозвучний дієприслівник із часткою (незважаючи - не зважаючи).

Як пишуть прийменники з частинами мови?

Визначте речення, у якому вжито прийменник з іменником, а не однозвучний прислівник (на зустріч - назустріч).