Ранок
Ранок народився в росах, у зелених(1) буйнощах левад. (2)весь край світився могутніми соняшниками(3) що ро(4)верталися своїми тугими коронами для цвіту. Картоплі по(5)пояс. Усе буяло, все наливалося жи(6)євою силою в цю благодатну пору ранн(7)ого літа. З(8)мля ніби прагнула виявити свою не(9)стримну щедрість(10), порадувати людей усім найкращим(11), що тільки може їм(12) дати. Левади вабили холо(13)ками темно(14)зеленими, водою(15) ставків блищали, розкидалися шатрами(16) верб, яворів, кущами калини. У са(17)ках біліли хати дивної краси. Що не хата - то мисте(18)ький витвір. Одна підведена яскраво(19)червоним, друга(20) - темно-зеленим, та вкрита соломою, сусідня - оч(21)ретом з чепурними китичками по краях. І всі хати білі, чисті, св(22)яткові, для щасливого літа вони(23) білились і зараз (24)магалися в красі.
(107 слів) (За О. Гончаром)