Двокрапка і тире у безсполучниковому складному реченні

Памятайте що треба берегти природу

Ми стали тренуватись більше у нас сильні суперники

Ми просто йшли у нас нема зерна неправди за собою

друга частина доповнює, пояснює першу

друга частина далека за змістом від першої

друга частина вказує на одночасність подій і явищ

друга частина вказує на протиставлення подій та явищ

Дівчата готуються хлопці навчаються учителі переймаються прийдешнім.

А вас я просив би допомогти іншим порадою ви чудово склали зовнішнє незалежне оцінювання минулого року.

Будеш учитися буде результат.

А ти трошки мене обійми, і я не змерзну (У. Самчук)

Свіча затріпотіла – й світло, мов голуба, пустила в лет… (В. Стус).

Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (Л. Костенко).

Дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік.(Л. Костенко).

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

частини таких речень нерівноправні за змістом

між частинами таких речень можуть існувати різні смислові відношення

безсполучникові речення з нерівноправними частинами подібні до складнопідрядних речень

частини таких речень поєднані лише змістом та інтонацією.

частини таких речень вимовляються з перелічувальною інтонацією

за допомогою сполучних слів

за допомогою розділових знаків

за допомогою змісту та інтонації

лише за допомогою змісту

Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

Зелений яр сьогодні незвичайний хисткий туман хитається на дні.

Зима без снігу літо без хліба.

який із тебе зробить свого слугу.

кумир витворює раба.

бо це тобі завадить тверезо оцінювати його вчинки.

і не матимеш залежності від нього.

Думав, доля зустрінеться: спіткалося горе.

Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило.

Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість.