Домашнє завдання до уроку 10 (жовтень, "Інтелект України")

Головне слово виділено правильно в рядку

Простим є словосполучення

Дієслівним є словосполучення

Потребує редагування сполучення слів

Лише словосполучення наведені в рядку

Простий підмет ужито в реченні

Речення з простим присудком наведено у варіанті

Речення зі складеним дієслівним присудком наведено у варіанті

Тире між підметом і присудком ОБОВ’ЯЗКОВО потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено)

Виділене в реченні слово є

Мати заборонила ходити босоніж (І. Багмут).

Правильно виділено букву на позначення наголошеного звука в слові

НЕПРАВИЛЬНО узгоджено присудок з підметом у реченні

Прочитайте текст вправи 3 (Урок 10, с. 50).

Доберіть заголовок до тексту. Складіть план.

Заголовок та складений план упишіть в поле для вводу

..................................................................

Однією з архітектурних пам’яток Києва є Маріїнський палац, збудований у 1744 році за проєктом архітектора Бартоломео Растреллі. Головний фасад палацу «дивиться» на Маріїнський парк, закладений 1874 року в пейзажному стилі. Алеї цього парку звивисті, наче «вписані» в ландшафт. Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус та одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір’я. Маріїнський палац — яскравий приклад стилю бароко: чітке планування, виразне компонування об’ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах капітелей, оздобленні стін, ажурному парапеті й ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді святкового й урочистого вигляду. Упродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався, адже зазнав руйнації внаслідок нищівної пожежі (весь другий поверх палацу був дерев’яним) та історичних перипетій. У період Другої світової війни в Маріїнку влучила бомба, яка зруйнувала центральну частину будівлі. 50 У 1945–1949 роках палац відбудували під керівництвом українського архітектора Павла Альошина. При цьому фасади палацу не зазнали істотних змін, а внутрішні приміщення були пристосовані для потреб урядових та громадських організацій. У 1979–1982 роках після ретельних дослідницьких робіт палац реставровано переважно у формах архітектури кінця XIX століття. Упорядкування паркової території виконано на основі креслення, схваленого свого часу Б. Растреллі. Форма фонтанів, рисунок зелених насаджень мають традиційний для XVIII століття характер. У центральній частині палацу міститься велика Біла зала, поєднана з вестибюлем високими арковими прорізами. З двох боків до неї прилягають Зелена вітальня та Бенкетна зала. Центральну частину будівлі, що звернена на парадний двір, пронизує анфілада невеликих затишних залів. Інтер’єр кожного приміщення Маріїнського палацу має свій неповторний вигляд. Важливими елементами художнього оформлення палацу є предмети декоративно-ужиткового мистецтва, що належать переважно до другої половини XIX століття, а також меблі та люстри (старовинні й виконані сучасними майстрами в дусі XVIII–XIX століть), картини відомих майстрів живопису, створені як у минулому, так і в наш час. У деяких залах збереглися невеликі фрагменти настінного живопису, виконаного художником К. Алліауді в другій половині XIX століття і реставровані в 1982 році. Маріїнський палац наразі — державна резиденція, у ньому проходять урочисті державні події — нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот послами іноземних держав, саміти й зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.