Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові

Лінивий сидячи спить а лежачи робить.

Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.

Зоря вклоняючись небу падала в комиші.

Ідуть осаули та плачуть ідучи.

Каштан зацвів білим цвітом піднявши до сонця свої свічки.

Ти раптом розхвилюєшся в тривозі відчувши теплий подих вітерцю.

Курличучи журавлі пролетіли над селом.

Хмари завирували закипіли і рушили вперед опускаючись усе нижче.

Не знайшовши броду не лізь у воду.

Не брудни криниці бо схочеш водиці.

Посіявши в пору будеш мати зерна гору.

Не вбивши вовка шкуру продають.

Не зрозумівши дівчинка запитала ще раз.

Старі верби стоять похнюпившись.

Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.

Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу.

Навчаючи ми вчимося самі.

Вмираючи лілеї клонять до теплої води голівки в’ялі.

Лінивий працює лежачи.

Доїхавши не розвертайся.

Умившись дівчинка пішла снідати.

Дівчинка спала сидячи.

Не втримавшись Оксана закричала.

Степан прокинувшись зателефонував Світлані.

Розчарування, підсміюючись, заступає ентузіазм.

Не можна піднятися, не опустившись.

Ївши, гріється, а робивши, мерзне.

Не розтрощивши горіха, не смакуватимеш зернятком.

Добре попрацювавши, гарно відпочиватимеш.

Залізо вибробовують куючи.

Діти працювали, не покладаючи рук.

Не розбивши горішка, не дістанеш зернятка.

Річка, звиваючись, губилася в зелених шатах.

Дехто виходячи в люди, перестає бути людиною.

Віхола миттю помчала в яри, забравши із собою холодний вітер.

Ідучи в широкий світ, візьму з собою материнську пісню.

Листя боязко тремтить і, не втримавшись, летить.

Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця свої свічки.

Сміється вітер із-за хмар, і прислухаючись до грому, каміння кидає у яр.

Дівчина тихо заспівала, сівши біля печі й схиливши низько на груди голову.

Сад, нахиливши, срібні віти пісні пташині пригадав.

Літа не минули, лише втомившись, на хвилину заснули.

Степ струснувши із себе росу, горить жовто-зеленим кольором.

Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці.

Відвідавши музей школярі, жваво ділилися враженнями від побаченого.

Він списа увіткнувши в небокрай, перебирає пальцями бандуру.

Під голову гори поклавши, я спочину в краю буковинськім.

Лягаючи спати треба план на завтра мати.