Дієприслівниковий зворот

А дієприслівник разом із дієсловом – присудком, з яким він пов'язаний за змістом

Б дієприслівник разом із присудком та підметом (граматичною основою речення )

В дієприслівник разом із залежними словами

Г одиничний дієприслівник

А Умившись хлопець одягнув чисту сорочку й сів до столу.

Б Застрекотала сорока подаючи комусь знак.

В Оглянувшись Василько побачив чудернацького птаха.

Г Хлопець біжить не озираючись.

А Не знаючи броду не лізь у воду.

Б Ледачий і їсть лежачи.

В Шарудить бешкетуючи вітер.

Г Вітер лютий налетів з розгону і втомившись під дверима ліг.

А Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками з високими берегами з темними лісами.

Б Заспівали застукали тяжкі краплини спадаючи з листя і квіту на землю.

В Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок.

Г Ніжна тиха кришталево чиста мелодія почулася ніби здалека.

А Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Б Пряме дерево і вмирає стоячи.

В Пташині хори втомившись поволі затихають.

Г Посміхнувшись дівчина підійшла до Остапа.

А Вона ще довго тут стояла причаївшись.

Б Лінивий спить сидячи.

В Утомившись мати прилягла.

Г Сестра ходить гукаючи.

А Написавши твір Катерина взялася за фізику.

Б Він працював засукавши рукава.

В Повідомивши про концерт учитель вийшов із класу.

Г Ідучи сходами я зустрів Тетяну Семенівну.

А Не розбивши горішка, не дістанеш зернятка.

Б Добре попрацювавши, гарно відпочиватимеш

В Людину пізнаєш, з’ївши з нею пуд солі.

Г Випустивши вогонь з рук, не загасиш.

А Перемігши супротивника, кияни ввійшли до фіналу.

Б Столітні дуби, зачувши вперше стук сокири, захиталися.

В Почувши, хлоп’ячі голоси, з куреня вийшов дідусь.

Г Не думавши, не гадавши, у біду потрапив.

А Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать, і несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать.

Б Летять хмарки, летять дороги зібгавши куряву під ноги.

В Далеко за обрій дорога вигиналась, зникаючи, десь під самим сонцем.

Г Запаливши пожежу на сході, сонце довго розмірковувало.

А Троянди гріючись, на сонці нескупім нам серце радують відродженням своїм.

Б Стрибаючи по оброслім мохом камінню поруч дзюркотів ясний струмок.

В Струснувши з себе росу та відігнавши непримітні тіні, степ горить рівним жовто- зеленим кольором.

Г Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану, молодість.

А Степом широким, припавши, до гриви месник летів на пекельнім коні.

Б Стояв кремезний лісоруб, опершись ліктями на зруб.

В Зима, скрадаючись повіяла крилом.

Г Дуже втомившись, за день вершники б’ють шаблюками навмання.