Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.

Жнива щороку мали свою пору, освячену святами.

Літо, розтрушуючи листя, скидало свої розкішні шати.

Могутні дуби стоять замислившись.

Білий димок догори здіймається хвилюючись.

Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи.

Мене там мати повивала і повиваючи співала.

Жевріючи над обрієм сходила ранкова зоря.

Дівчина стрепенувшись підвела голову.

За вікном пожовк виноград і не дозрівши.

Кучерявий червень надбіг і не оглядаючись відбігає.

Зійшовши на берег, загін не відпочиваючи рушив далі.

Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш.

Не можна ходити по рідній землі,не чаруючись виплеканою народом, мовою.

Лев, з мармуру набуваючи величі втрачає, живу силу.

Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.

Дівчина тихо заспівала, сівши біля печі й схиливши низько на груди голову.

Сонце, сідаючи за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди.

Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз.

учитель рекомендує учням робити нотатки.

велику роль відіграють тренувальні вправи.

учень повторив увесь вивчений матеріал.

увесь матеріал має бути повторений.

Хустину кинувши на плечі надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене.

Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю.

Василь працює, не покладаючи рук.

Івасик біг додому, не чуючи ніг.

Умовк кобзар сумуючи.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

Здоровань крутнувшись вивільнив свої руки з рукавів куртки.

Кайдаш пішов на греблю не знаючи для чого.