Дієприкметниковий зворот

А Обмілілі худорляві кущі гойдались під вітром.

Б Жовтіла на нескошених полях стерня.

В За одного битого двох небитих дають.

Г За лісом починалось розкидане в горах та глибоких ярах село.

А Вишита сорочка нагадувала Надії про її люблячу маму.

Б Утомлена бабуся розповідала різні історії своїм онукам.

В Слово передане від батька до сина летітиме крізь бурі і дощі.

Г Із жалем за втраченим літом обірване листя летить.

А Людина наділена співчуттям ніколи не пройде мимо горя.

Б Обличчя матері обвітрене й засмагле на ланах стало більш яснішим.

В Пісню написану Андрієм Малишком і сьогодні радо слухають.

Г Зароблений чесною працею хліб був дуже смачним.

А Вдалині видніється ліс оповитий морозяним серпанком.

Б Дрімають степові трави запорошені пилом.

В Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь.

Г Синіють покриті вічним снігом гори.

А Душа освітлена любов’ю ніколи не черствіє.

Б Обважнілі від плоду сади стояли непорушно.

В Народ відроджений у битвах піднявся із колін.

Г П’ять зошитів покладених один на одний лежали перед ним, наче сокровенний скарб.

А Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.

Б Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

В Непорушно стоять дерева рясно вкриті краплистою росою.

Г Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

А Залитий сонцем степ розкинувся перед нами.

Б Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.

В Повитий туманом острів пливе в морі.

Г Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.

А З усіх садків пахло нагрітою на сонці корою дерев…

Б Теплом дихала настояна на травах та квітках земля.

В У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

Г Сірі султани пилюки звихреної конем осідали на скошеній стерні.

А У степу запахло розворушеною лемешами землею.

Б Яскраво зеленів облитий дощами озимий клин на пагорбах за містом.

В Був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання.

Г Мрію про весну, опушені білим хутром берези й осики, клени і ялини, граби і дуби.

А Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.

Б Море мовчало зовсім приспане тихою ласкою ночі.

В Окутані садками та левадами біленькі хатки розбіглися по пагорбку.

Г Тремтячими від хвилювання руками Тарас розгорнув папір.

А У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.

Б За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.

В Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.

Г Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.

А А думи, в слово перелиті, і після тебе будуть жити.

Б Думка погано висловлена, втрачає свою цінність.

В Перед тобою, собор оповитий чародійницькою тайною.

Г Побілена матір’ю хата, запрошувала гостей.