Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник

Вийшовши з дому, мене засліпило яскраве сонце.

Створюючи виставу, режисер суттєво осучаснив текст класичної п'єси.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Вогкий холод зціплював кров у жилах, проймаючи до костей.

Ухиляючись від боротьби за існування, людина ставить на собі хрест.

Умиті росами ноги ломило від холоду.

Запечена в духовці картопля - моя найулюбленіша страва.

Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.

На день народження друзі подарували мені сплетену гачком сукню.

Ми з однокласником швидко зрозуміли пояснені учителем правила.

Дієприслівники недоконаного виду утворюємо за допомогою суфіксів -учи, -ючи, -ачи, -ячи, а доконаного виду - за допомогою суфікса - ши.

В односкладному безособовому реченні не може бути дієприслівникового звороту, бо в таких синтаксичних конструкціях немає виконавця дії.

Активні дієприкметники теперішнього часу, що утворені суфіксами -уч, -юч, -ач, -яч, в українській мові рідковживані, їх треба уникати.

Дієприслівниковий зворот у реченні є одним членом речення - означенням.

Безособові форми на -но, -то виконують синтаксичну роль присудка, при якому не може бути підмета.

проживаючий у Харкові

змінений режим

прилегла територія

стоячі місця

руйнівна енергія

існуючі ціни

зволожуючий крем

З батьками ми зустрінемося в/день річниці їхнього весілля.

Легенька хвиля ледве помітно зносила човни в/бік.

Ми підійшли до/гори й почали готуватися до підйому.

По/весняному небу повільно пливуть замріяні хмарки.

Цей мистецький напрям виник у/середині ХХ століття.

один/в/один, по/моєму, уві/сні

все/одно, тим/часом, у/плав

до/обіду, на/різно, на/радість

у/цілому, сам/на/сам, на/виплат

по/можливості, в/основному, спокон/віків

Близькій людині допомагай не замислюючись.

Учень не поспішаючи виразно декламував вірш напам'ять.

Необхідно прямувати до мети не зупиняючись.

Летять курличучи із вирію ключі.

Стоять похнюпившись старі верби.

Розгромлені в запеклих боях котились за Дніпро вороги.

Заглиблена у спогади вона не почула, як розчинилися двері.

Червонобокі яблука лежали на траві вкритій жовтим листям.

Прозорою зеленню спалахнув освітлений надвечірнім сонцем ліс.

Похмурі думки повиті журбою летять понад безліччю вбогих рабів.

Сполоханий сонцем, тікає за хату туман.

З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом, увесь пропахлий димом.

Переможений поглядом її променистих очей, він якось зів'яв.

Вбраний у граніт берег став меншати, видовжуватись.

Рядки кукурудзи, насадженої кругом баштану, з'явилися за соняшниками.

Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою ґулю під оком, і ковзаючись, побрів до школи.

Коні боязко косячись на батіг, почовгали дворищем.

Троянці, в човни посідавши, і, швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

З ґанку хатини стрибнула якась постать і, злодійкувато озираючись, метнулася до воріт.

Княгиня, не сідаючи за стіл усе, ходила слідом за дівчатами.

мене охопила ностальгія.

у моїй пам'яті зринули дитячі спогади.

мені згадалося дитинство.

вона пробудила в мені дитячі спогади.

я згадала деякі моменти свого дитинства.

На околиці села є два млини, що не працюють вже чверть століття.

Зранку я побачив сусіда, який виконував ранкову гімнастику.

Першим на репетицію прийшов актор, який грав роль Мини Мазайла.

Дитина, яку загорнули в теплу ковдру, нетерпляче крутила головою.

Туристи піднімалися вгору стежкою, що вела до водоспаду.