Дієприкметник

частина мови, що виражає ознаку предмета;

самостійна незмінна частина мови;

безособова дієслівна форма;

особлива форма дієслова;

що роблячи? що зробивши?;

який? яка? яке? які?;

що робити? що зробити?;

що зроблений? що роблячий?.

стан, час, вид;

перехідність/ неперехідність;

число, час, особу;

рід, спосіб, число.

числами, особами;

особами, родами, числами;

відмінками, особами;

родами, числами, відмінками.

-т-, -уч- (-юч-),-ач- (-яч-);

–уч-(-юч-), -ач- (-яч-);

–л-, - т-;

– н-, -ен -, -єн-.

–уч-(-юч-), - ач- (-яч-);

– л-, -ськ -, -енн-;

–н-, -ен-, -єн -, -т-;

–н-, -енн-, - ськ -.

посивілий, жевріючий, тремтячий, побілений;

прочитаний, цікава, збудований, прописати;

достиглий, сікти, зарослий, посивіти;

атакуючий, темніючий, викопати, збережений.

лежачий, зроблений, підписаний, киплячий;

скошений, стоячий, шитий, почорнілий;

процвітаючий, палаючий, посивілий, синіючий;

забутий; працюючий, бачений, печений.

печений, бачений, крашений, сказаний;

посинілий, ріжучий, пломеніючі, зшитий;

пожовклий, лежачий, прогнилий, перемагаючий;

лежачий, виїжджений, синіючий, злитий.

(не) засіяне поле, зошит (не) заповнений, (не) допечений хліб, проєкт (не) завершений;

(не) виправлена вчителем помилка, (не) відредагований учнем твір, грали (не) забуті, а згадані пісні;(не) виконана вчасно робота;

(не) дописаний твір, ніким (не) бачений світанок, (не) пофарбована лавка;

(не) стримані почуття;

(не) прочитана книжка, (не) знайдений предмет, (не) прив’язаний човен;

(не) обдуманий хлопцем вчинок.

прихова(н,нн)й, зібра (н,нн)й, застосова(н,нн)ий, застеле (н,нн)ий;

нагородже (н,нн)ий, невблага(н,нн)ий, намальова(н,нн)ий, непримире (н,нн)ий;

нездола (н,нн)ий, незліче(н,нн)ий, поклика(н,нн)ий, несказа(н,нн)ий;

неоціне (н,нн)ий, прирече(н,нн)ий, невпи(н,нн)ий, стара(н,нн)ий.

На дверях висів великий посріблений щит.

Коси в дівчат заплетені, кожна у віночку.

На воді скрізь були розкидані зелені острівці, оброслі високим очеретом та лозою.

Буйна і німа спить за вікном незаймана зима.

Чудово блищало небо засіяне зорями.

Бриніла тиша плетена зірками.

Степ осяяний сонцем дихав пахощами росяних трав.

Край моря сонце золотить укриті гори.

А в долині тихий родничок, ледве – ледве дзюрчить оточений вербами і калиною.

На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни.

Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем.

На шляху розвитку кожної мови позначились історичні події, пережиті її народом.

Каштани, розбуджені весною, нагадують свічки.

Мати, усміхнувшись, відкрила щоденник сина.

Запорожець дістав якийсь довгий пакунок, загорнутий у брезент.

Засипана земля весняними квітами, нагадувала килим.