ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА № 3 «Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.»

2 → 3 → 1 → 4

3 → 2 → 1 → 4

2 → 1 → 3 → 4

1 → 2 → 3 → 4

Київ

Харків

Одеса

Львів

Це була одна з перших міських театральних будівель України.

Це будівля університету, який став науковим та освітнім центром Слобожанщини.

Це будівля польського колегіуму, створеного для поширення польської культури.

Це приміщення Одеського товариства історії та старожитностей.

1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д

1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д

1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д

1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б

поліетнічний склад населення та взаємовплив культур різних народів

повна відсутність імперського контролю над культурним життям

припинення розвитку міст і міського населення

відмова населення від наукових знань

розширення української культурної автономії

посилення інтеграції Правобережжя до Російської імперії

створення незалежної української держави

поширення польського самоврядування на Правобережжі

Культурний розвиток повністю припинився через імперську політику.

Розвиток освіти, науки й міст поєднувався з імперськими обмеженнями та спробами культурної асиміляції.

Усі національні спільноти мали однакові можливості для культурного розвитку.

Українська культура розвивалася незалежно від соціально-економічних змін.

Художники зосереджувалися виключно на релігійній тематиці.

Художники дедалі більше зверталися до народних типажів і життя простих людей.

Українська тематика була повністю відсутня у творчості митців.

Усі митці відмовилися від класицизму й одразу перейшли до абстрактного мистецтва.

Взаємодія різних народів була неможливою через відмінності в культурі.

Різні культури могли взаємодіяти та впливати одна на одну, збагачуючи культурне життя регіонів.

Усі національні культури поступово зникли.

Культурне життя визначалося виключно селянськими традиціями.

поширення освіти, дослідження історії, збереження пам’яток і популяризація науки

заборона культурних ініціатив інших народів

знищення історичних документів як непотрібних

обмеження доступу до знань лише для представників однієї соціальної групи

вимагати від усіх відмовитися від власних традицій

ізолювати представників різних культур один від одного

поважати культурну самобутність різних спільнот і шукати можливості для взаємодії

надавати перевагу лише культурі найбільшої за чисельністю групи

«Культура України розвивалася ізольовано від європейських процесів, а міста майже не впливали на її розвиток».

«У цей період культура не розвивалася через відсутність освітніх і наукових установ».

«У першій половині ХІХ ст. відбувалося становлення модерної української культури: розвивалися освіта, наука, мистецтво, театри й міста, але водночас імперська політика обмежувала культурну автономію українців».

«Культурний розвиток визначався виключно діяльністю імперської адміністрації та не залежав від суспільства».