Діагностична робота

Хоробрий муравлик Зірвав вітер листок з дерева. Листок покружляв у повітрі й упав у калюжу. Придивився я до нього, бачу — на ньому муравлик сидить. Завмер бідолаха з переляку. Та ось трохи очуняв, став бігати по листочку. Підбіжить до краю, нахилить голівку, поведе вусиками — вода! — і назад. До іншого краю примчить — знову вода. Заметушився муравлик: не може вибратися на тверду землю. А вітер носить листок по калюжі, брижі, як хвилі, здіймає. Наче на плоту по бурхливому морю, плаває муравлик. Раптом листок зіткнувся з іншим листочком. Зрадів муравлик, хутенько переповз на нього. А це такий же плавучий острів, як і його,— не видно берега! Я подумав собі: «Ну ж бо, муравлику, не здавайся! Бачиш поруч трісочку? На ній — червоний жучок-козачок з дрібненькими цяточками на спині. Сидить, жде, коли його вітер до берега приб’є. Може, і ти такий хоробрий?» Та, певно, не такий характер у муравлика. Відпочив трохи й знов заметушився. Підпливе який листочок чи галузка яка — він помацає, перевірить, чи не можна, бува, на берег перебратись. Коли бачу: прибило-таки листок з муравликом до гілки, що одним кінцем лежала на краю калюжі. Помацав її муравлик лапками, чи витримає, і обережно поповз по ній. А коли вискочив на берег, навіть не озирнувся, так хутко побіг до своїх. Тепер йому буде про що розповісти. Либонь, не кожній мурасі доводиться плавати по морю на плоту, чи то пак по калюжі на листку. А той жучок-козачок, що сидів на трісочці? Його теж прибило на хвилинку до рятівної гілкимісточка. Тільки він не зважився й ворухнутися. Дмухнув вітер, відігнав тріску від містка. І знову жучок-козачок плаває по калюжі, усе тремтить від страху. (263 слова) За Олегом Буценем