Діагностувальна робота.Читання мовчки.

Прочитай текст.
Cонечко з червоними крильцями
Небо облягали темні хмари. Невщухав холодний дощ. Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника­-стрибунця. Він кутав коника в торішнє листя, щоб тому було тепліше. А ще, як міг, веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, тріпотів червоними в чорну цяточку крильцями, падав на спину — ніжками­-дригульками догори. Коник зацікавлено позирав на жучка й сміявся…
І незабаром коник видужав. Скинув із себе торішнє листя, високо підстрибнув і засюрчав жучкові:
— Ти турботливий. Ти веселий. Ти наше миле сонечко!
Почувши слово «сонечко», жучок глянув угору. Але на небі лише клубочилися сердиті, кошлаті хмари.
Жучок подумав: «Коник сказав — сонечко… Але сонця зараз немає. Полечу­но я до метеликів. Он як вони, бідолашні, тремтять під лопухом. Бояться замочити крильця».
— Не журіться! — гукнув жучок, залазячи до метеликів під лопух. — Дощ скоро мине. А щоб вам було веселіше, я заспіваю пісеньку.
І жучок бадьоро виспівував, аж доки з­за хмар не виглянуло сонце й сипнуло на землю теплі промінці.
— Ти добрий. Ти наше лагідне сонечко! — сказали жучковіметелики й радісно затріпотіли крильцями.
Зніяковів жучок, ще більше почервонів від того, що його так хвалять, та й полетів собі далі.
Під високим крислатим дубом він побачив сивого павучка. Павучок спустився на землю по довгій срібній павутинці. Павутинка під час дощу намокла, і тепер павучок не міг повернутися додому.
— Я допоможу! — вигукнув жучок і підсадив старенького павучка до його затишної шпаринки­хатки.
— Ти ввічливий і уважний. Ти допомагаєш старшим. Ти наше любе сонечко.
— Чому це мене всі називають сонечком? — здивовано запитав жучок, знову ніяковіючи (за Юрієм Ярмишем).

Головний персонаж цього твору - це жучок чи Сонце ?

Введіть відповідь.

Укажи, як можна визначити жанр прочитаного тексту:

Познач, де сидів жучок:

Познач, які були крильця в жучка:

Познач, як жучок веселив метеликів:

Кого зустрів жучок під крислатим дубом ?

Чому павучок не зміг повернутися додому?

Установи відповідність, з’єднавши подію з персонажем.