Діагностувальна робота з теми "Складносурядне речення"

А) Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко).

Б) А побіля старого дуба, що височіє на сільській околиці, синіми пелюстками сміються й сміються фіалки (Є. Гуцало).

В) А ниви пахли хлібами, динями, кавунами, і шуліки високо в небі погойдувалися на крилах (Г. Тютюнник)

Г) Він одірвав від парусинової сорочки рукав, витер ним рану, обличчя, а тоді перев'язав собі голову і руку (В. Шкляр).

А) Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).

Б) Ось-ось цей спокій порушать рвучкі пориви вітру, і на землю впадуть важкі краплини – передвісники літньої зливи (М. Трублаїні)

В) Життя коротке, але слава може бути вічною (Цицерон).

Г) Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І. Драч).

А) і весело підморгував зорям.

Б) і тисячі зір палахкотіли в глибинах неба.

В) відбиваючи темні тіні на плесі Дніпра.

Г) на сході вже біліла вузенька смужка світанку.

А) Ліси та діброви вкрилися блідо-зеленавим серпанком і в них залунали голоси перших мандрівних птахів (В. Рутківський)

Б) Скинеться зрідка у воді рибина або нічний птах залопоче у темряві крилами (Б. Антоненко-Давидович).

В) Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко).

Г) На дубі довго не розкриваються бруньки зате довго восени дуб не ронить свого листя (О. Копиленко).

А) Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу ( Л. Костенко).

Б) Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа! (Д. Павличко).

В) У кімнаті запахло смачною домашньою випічкою і дівчата хутко кинулися на кухню (Н. Гербіш).

Г) Нещодавно випав рясний дощ і вся земля була покрита брудними озерцями, баюрами та струмками (М. Трублаїні)

А) На полях розгулявся поземок але морозне небо було чисте і всипане великими й дрібними зорями (М. Далекий).

Б) Багаття валувало густющим димом і з нього зрідка висувались гострі язики полум'я (В. Думанський).

В) У лісі їх зразу огорнула спокійна тиша і в обличчя війнули пряні аромати гарячого літнього дня (В. Ардаматський).

Г) Дерево стояло ще голе однак на віттях його вже починалось пташине життя (Ю. Бездик).

А) Сонце вже сховалося за обрієм, і небо на заході пашіло червоними вогнями (М. Трублаїні).

Б) Одне хлопченя прибилося на Січ аж із Шотландії, і за кривенького його носа прозвали шотландика козаки Максимом Кривоносом... (М. Вінграновський)

В) Дніпро ще не зовсім звільнився від криги, проте навігація вже почалася (З журналу).

Г) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).

А) а у нас на Україні літечко літує .

Б) холодні вітри несамовито лютують.

В) і навівають сум та тривогу.

Г) співаючи свої сумні пісні.

А) Може людина помилятися в людині, але не можуть народи помилятися в народах (О. Довженко).

Б) Хочеш стати безсмертним – дбай про безсмертя свого народу (В. Голобородько).

В) Вечір був місячний, ясний, і зорі лагідно сіяли (Леся Українка).

Г) Чи то війнув снігами небосхил, чи то так сумно розкричалася галич (Г. Світлична).

Д) Було так тихо й гарно, що дівчина, оглянувшись навколо, відчула себе щасливою (М. Далекий).

А) Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства не перемінить (П. Тичина).

Б) З-за морського обрію виринув червоний край сонця, і проміння побігло по воді й заграло самоцвітами в росяній траві на острові (М. Трублаїні).

В) Місяць стояв низько, вже не зазирав у балку, тому в ній панувала темрява і чаїлася якась недобра тиша (Г. Тютюнник).

Г) Партизанити краще малим загоном: зручніше маневрувати, переховуватися, уникати переслідувань та й харчуватися легше (В. Шкляр).

А) Сніговій ревів десь угорі, котився понад білою безконечною рівниною, а сюди, в міжгір'я, вривалися тільки поодинокі вихори і слали між невидимими горбами пухку снігову ковдру (В. Малик).

Б) Велике червоне сонце повільно опускалося за далекий небосхил, і на іскристому снігу попереду вершників колихалися довгі темні тіні (В. Малик).

В) Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами (Б. Антоненко-Давидович).

Г) Не тільки жайворонки нас, мене й товаришів, вітали, але й гречки в той само час рожевим гомоном співали (М. Рильський).

А) зворушував душу і нагадував про нелегкі останні роки життя.

Б) а потім до нього долучився соковитий задушевний голос.

В) навіваючи тихий сон на мандрівників.

Г) щоб хоч якось розрадити полонених.

А) За рікою рухливими вітами розпліталася хмара і недалеко від землі усе її димчасто - бузкове галуззя пролилося дощем (М. Стельмах).

Б) У лісі їх зразу огорнула спокійна тиша і в обличчя війнули пряні аромати гарячого літнього дня (В. Ардаматський).

В) Зараз осінь тільки-тільки починалася, а дерева вже потроху вбиралися в золотаві ряси (Н. Гербіш).

Г) Кругом синіми іскрами мерехтіло біле морозяне повивало і лиш далеко-далеко низькою чорною биндою (стрічка) лежав за Збручем ліс (М. Вінграновський).

А) Миргородці ще шикувалися лавами а мурза своїм правим крилом ударив по них, сподіваючись зім'яти й відкинути до Сули (В. Малик).

Б) Черемха клубочилась піною цвіту а бузина ловила те пахуче шумовиння піднісши вгору білі долоні (О. Донченко).

В) Ще хвилина друга і його військо покотиться назад (В. Малик).

Г) Нещодавно випав рясний дощ і вся земля була покрита брудними озерцями баюрами та струмками (В. Рутківський).

А) Над морем ясно горіли зорі і радісно-задерикувато переходив від зірки до зірки молодик (М. Трублаїні).

Б) Срібним голосом озивалася бандура і мелодійно плакала скрипка.

В) Дув пронизливий морський вітер і дівчина куталася в тоненький шарф (Н. Гербіш).

Г) Після грози усе довкруж заніміло але тиша у лісі здавалась живою (В. Шкляр).

А) щоб набратися сил для нового дня.

Б) і на спорожнілу вулицю влягається тиша.

В) і тихо дрімає під мелодійне сюрчання коників.

Г) стомившись у буденних турботах.

А) Повіяв свіжий легкий вітерець, і по неосяжному полю побігли широкі золоті хвилі.

Б) Воду для пиття наш куток носить аж із лісу: там вона набагато смачніша, аніж колодязна. (А. Дімаров)

В) За хвилину хмара зсунулася кудись вбік, і їх осліпило яскраве сонце (Ю. Мушкетик )

Г) Я знаю, що нам їхати усього декілька хвилин (Н. Гербіш).

Д) Срібний дощик проливається іскристо, і веселка обіймає небокрай. (П. Пербийніс)