Діагностувальна робота з літературним твором

Прочитай текст.

Коли по хаті ходять пироги?

Кузя сидів біля кухонного вікна на ослінчику. Перед ним невеличкий столик, якого два дні тому спеціально для Кузі збив зі свіжообтесаних дощечок тато. На столику лежали розсипані пазли. Кузя складав із них будиночок. Але поки що йому вдалося скласти лише чорний, змурований із цегли димар.

- Ну як, Кузюнчику, виходить? – поцікавилася бабуня. Вона в цей час ліпила на обідньому столі пироги.

- Ще не зовсім, - задумливо пошкріб тімʼя Кузя.

І тут же додав:

- Та вийде. Куди йому дітись!

- Ну, ну, старайся. Потім покажеш, що ти нам напазляв.

Бабуня виклала пироги на посипане борошном деко й відчинила дверцята духовки. Звідти хукнуло на всю кухню сухим гарячим духом. Від нього гойднулась на вікні нейлонова фіранка. А підвішена до люстри липучка для мух закрутилася легеньким вітрячком.

- Ти, Кузюню, і своє діло роби, і мого попильнуй, - сказала бабуся. – Я вискочу на грядку й, скільки встигну, моркву трохи прополю. А ти, коли пироги підуть по хаті, гукнеш мене… чув, що кажу?

- Гукну, гукну, - буркнув Кузя, не відриваючись од пазлів…

Минуло десь півгодини. Кузя вже майже склав свій будиночок. Вже запашний дух печеного тіста виповнив усю хату.

Бабуня спокійнісінько виполювала на грядці буряки, чекаючи онукового сигналу. Раптом вона сторожко підвела голову. Принюхалась. Відшвирнула сапу й миттю побігла до хати. Ухопивши рушника, бабуня одчинала духовку й витягла деко. Пироги були чорні, як ворони. Своїм кольором вони зливалися з деком і ледь помітно диміли.

- А бодай тобі грець із твоїми пазлами! - напустилась на Кузю бабуня. – Я ж тебе просила: підуть пироги по хаті – гукни мене.

- Ні по якій хаті вони не ходили, ображено засопів Кузя. Я б вас зразу покликав.

- От непутяща голова! – вдарила об поли руками бабуня. – Це ж тільки примовка така: як дихне піч печеним тістом, то кажуть – ніби по хаті пироги пішли. А ти, видно, думав, що в них від гарячого духу ноги виростуть? Що вони тобі гопака затанцюють? Ох, лихо мені з таким помічниками!..

Бабуня важко зітхнула, сполоснула руки, взяла ножа й заходилася обшкрябувати підгорілу шкоринку. (За А.Григоруком)