Діагностувальна робота. Робота з літературним твором. "Гордійкова криничка" Л. Сердунич

1. Уважно прочитай текст.

   ГОРДІЙКОВА КРИНИЧКА

   На пагорбі така краса: усе цвіте, буяє!.. А внизу — ще красивіше. Там блакитними озерцями зоряться в небо незабудки. Гордійчик чув від бабусі, що треба оберігати ці квіти, бо мало їх нині на землі.

   Хлопчик вже хотів підійматися на пагорб, але увагу привернуло маленьке плесо води. З нього ледь помітно витікав струмочок. Поруч травичка була густішою і яскравішою, а земля вологішою. Джерельце було закидане пруттям і сміттям. Гордійчик викинув гілки подалі від джерельця. Тепер воно більше подобалося малому. Але якби ще водичка була прозорою, а не такою каламутною! Якби ж то вичистити джерельце... Та воно, мабуть, глибоке, тож небезпечно. І треба лопату...

   — А куди це ти, онучку? — виглянула з городу бабуся.

   Треба було зізнатися.

   — То поклич тата. Удвох буде й веселіше працювати.

   Гордійко знає: бабуся не хоче самого його відпускати: річка ж — то не іграшки. Думав Гордійко, що татко не згодиться. Втомився ж, хоче відпочити. Проте татко із радістю сказав:

   — А що, зробимо добру справу.

   Пішли разом: татко з великою лопатою, а Гордійко — з малою. Почав хлопчик розчищати знизу рівчачка. Як тільки дійшов до джерела — вода вмить пустилася бігти! І сміття з нею витекло. Гордійко милувався блакиттю дрібненьких незабудок. А татусь копав криничку. Потім насипали камінчиків і річкового піску, щоб вода була чистішою, не зкаламучувалась.

   — Синочку, зламай зо дві гілочки верби.

   — Не буду я ламати дерев. Не можна, тату... — засмутився хлопчина.

   — Для доброї справи можна. Ми її посадимо, щоб росла.

   Приніс Гордійко вербички. Ткнув гілочки у м’яку землю з обох боків біля кринички.

   — Хай ростуть: буде цілющою вода. І буде видно, де твоє джерельце. Ти ж його врятував, — гордо сказав татко.

   Наступного дня Гордійко з татком знову прийшли до кринички. Вода в ній стала прозорою-прозорою.

   — Дивись, татку, які гарні незабудочки! Як небо! І як вода в річці. Я хотів нарвати бабусі, але їх мало й так...

   — Справді, мало. Але тепер їх буде більше біля твоєї кринички. І верби будуть, і незабудки, і в спеку води можна буде напитись. Дякую тобі, Гордійку, за криничку.

   Любов Сердунич, 324 слова

2. Виконай тестові завдання.

   Визнач жанр прочитаного твору.

Про що прочитаний твір?

Хто розповідав хлопчику, що треба оберігати незабудки?

Чому треба оберігати незабудки?

Що привернуло увагу хлопчика?

Яка була водичка в джерельці?

З ким розчищав джерельце Гордійко?

Хто викопав криниченьку?

Для чого вони насипали камінчиків і річкового піску?

Що посадив Гордійко біля кринички?

"Дякую тобі, Гордійку, за криничку." - сказав ....

Визнач послідовність пунктів плану відповідно до тексту.