Діагностувальна робота. Робота з літературним твором. "Чудо - липучки" Дарія Біда

1. Прочитай текст

   ЧУДО-ЛИПУЧКИ

   Хто користувався одягом і взуттям на липучках, той оцінив зручність цього винаходу порівняно з ґудзиками та шнурками. А чи знаєте ви, що швейцарський інженер Жорж де Местраль винайшов липучку випадково? І допоміг йому... собака! Повертаючись увечері з прогулянки, господар помітив на шерсті собаки десяток реп’яхів.

   Чіпляючись до хутра тварин, реп’яхи мандрують на досить великі відстані. Тварина розносить насіння. А реп’ях відпадає лише тоді, коли оболонка плоду руйнується від тертя об навколишні предмети.

   Рятуючи собаку від реп’яхів, Жорж зацікавився — чому вони такі липучі? Він розглянув суцвіття рослини під мікроскопом. І помітив, шо колючки реп’яхів на кінчиках загнуті, наче малесенькі гачки. Саме вони і чіплялися до шерсті собаки. І тут інженера осяяла думка зробити липучку за принципом реп’яха і використати її як застібку.

   Липучка корисна не лише на Землі. На Міжнародній космічній станції нею обклеєні всі стіни! У невагомості липкі стіни утримують дрібні предмети. Адже їх не можна покласти на стіл чи поличку. Усередині космічної станції все у вільному польоті. Тож на липучих стінах можна утримувати власні речі.

   Отак лопух прислужився людям. І гордиться тим. Бо більше — нічим. Худоба переважно уникає їсти колючі плоди. Лише віслюки полюбляють будяки, які засмічують поле, псують вівцям шерсть, а коням — хвіст і гриву. Тому реп’яхом часом називають надокучливу причіпливу людину.

   Та не лише реп’яхи липучі. У тропічних лісах на коріннях дерев розцвітає найбільша у світі квітка — рафлезія. Без стебел і листків! У її м’ясистих плодах багато липучого насіння. Його розносять тварини, наступивши на квітку.

   У далекій Індії живуть мурашки екофіли. Їхні личинки — справжні тюбики клею! Вони виділяють липучу павутину і склеюють листочки. Таким чином будують гніздо.

   У теплих морях живуть риби-прилипали. Вони присмоктуються до акули і користаються безкоштовним «транспортом». Та ще й під’їдають коло хижачки, коли вона щось вполює. Пообідають на дурничку— і знову мандрують морем. А місцеві жителі використовують прилипалу як живий риболовний гачок. Прив’язують довгу волосінь до прилипали. Вона присмокчеться до великої риби або морської черепахи — от у рибака й улов!

   Дарія Біда, 319 слів

2. Дай відповідь на запитання

   Визнач жанр прочитаного твору

Жорж де Местраль винайшов ....

Хто винайшов липучку?

Хто допоміг Жоржу де Местралю винайти липучку?

Чим зацікавився Жорж?

На Міжнародній станції липучкою обклеєні ....

Де росте рафлезія?

Де розквітає рафлезія ?

Де живуть мурашки екофіли?

Встановіть відповідність, де поширені природні липучки.

Встановіть послідовність подій у тексті.