Діагностувальна робота Драматургія 19 ст.

Уляна особисто знайома з Кандзюбою, бо він часто заходив до них пити вино.

Мати вважає дівчину «вередливенькою» через її вибагливість у їжі.

Дівчина переконана, що багатство не має значення, якщо у нареченого немає глузду.

Уляна погоджується на шлюб, бо хоче стати заможною господинею і «ходити в золоті».

Дівчина вважає Стецька божевільним і дурним, з якого сміються навіть діти

Скорик дає Одарці настанови, як правильно за «законом» і традиціями проводити обряд.

Уляна з радістю біжить за рушниками, щоб швидше перев’язати Стецька

Прокіп офіційно приймає святий хліб і погоджується «пов’язати» старостів

Стецько лякається розмов про «в’язання» і думає про те, щоб втекти.

Одарка сварить доньку за те, що та нібито не напрядла рушників і пропонує в’язати «валом».

Скорик зізнається, що насправді він не був у Франції, а просто вигадав це для солідності.

Уляна рішуче відмовляється давати Стецькові хустку, попри накази батьків і страх перед побоями.

Стецько виявляє шляхетність і просить батьків не змушувати Уляну виходити за нього силоміць.

Скорик і Тиміш за традицією зав’язують рушники собі через плече, дякуючи батькам за виховання доньки.

Уляна на колінах благає матір не віддавати її заміж за нелюба

Одарка, попри сльози доньки, непохитна і погрожує потягнути її «за патли», якщо та не винесе дарунки.

1Б 2Д 3А 4В

1В 2А 3Б 4Г

1В 2А 3Г 4Б

1В 2Д 3А 4Б

Сатиричне викриття політичних поглядів героя.

Використання великої кількості складних наукових термінів.

Невідповідність між серйозністю моменту (сватання) та безглуздими питаннями героя (про їжу, про те, чи батько бреше).

інтелектуальна обмеженість та сліпе підкорення батьковій волі

Голохвостий переконує дівчину, що він — «первий хвисон» і кращий за будь-якого панича.

Галя погрожує покликати будошника, якщо Голохвостий не звільнить їй дорогу.

Голохвостий зізнається, що закохався в Галю ще тоді, коли побачив її «коло Владимира».

Галя одразу погоджується на пропозицію Голохвостого, бо він обіцяє озолотити її.

Галя спочатку прийняла Голохвостого за Степана

Голохвостий погрожує Галі, що якщо вона закричить, то її посадять «у часть».

Євдокія Пилипівна виходить до гостя у кумедному чепчику та хустці.

Свирид Петрович заявляє, що він не має ніякого відношення до покійного цирульника ні «по тєлу», ні «по душе».

Прокіп Сірко одразу впізнає в гостеві сина цирульника Петра, що тримав заклад за Канавою.

Проня Прокопівна робить вигляд, що так зачиталася книжкою, що не одразу помітила гостя.

Голохвостий запевняє Сірків, що його справжнє прізвище — Галахвастов, а інші його просто «коверкають».

Проня просить кавалера прийти завтра до них додому, щоб зробити офіційну пропозицію батькам.

Проня відмовляє Голохвостому, бо вважає, що він «необразованний».

Голохвостий просить у Проні її руку та серце прямо під час нічної прогулянки.

Проня зізнається, що найбільше любить романи про політику та історичні битви.

Голохвостий рекомендує Проні прочитати роман «Битва руських з кабардинцями».

Щиро закохується в Галю і заради неї кидає шкідливі звички.

Вважає себе «освіченим» і «шляхетним», зневажаючи простих людей.

Віддає всі свої борги кредиторам перед тим, як свататися.

Погоджується на шлюб з Пронею виключно через її багате придане.

Вміло маніпулює людьми, використовуючи «розумні» слова та лестощі.

Вміння гарно готувати традиційні українські страви.

Дотримання моди: корсети, зачіски, манірні пози.

Глибоке вивчення філософії та класичної літератури в пансіоні.

Знання французької мови

Зневага до батьків та їхнього «простого» способу життя.

1 — Б 2 — Г 3 —Д 4 — А 5 — В

1 — Б 2 — Г 3 — В 4 — Д 5 — А

1 — Г 2 — Б 3 — А 4 — Д 5 — В

1 — Б 2 — Г 3 — А 4 — Д 5 — В

Твір демонструє майстерне використання суржику як засобу характеристики персонажа, що стало класичним прийомом в українській літературі.

П’єса закликає молодь відмовлятися від будь-якої освіти, оскільки приклад Проні доводить її марність.

Автор акцентує увагу на проблемі соціального маскараду: герої намагаються видати себе за еліту, маючи при цьому примітивний внутрішній світ.

Автор через образи Проні та Голохвастова застерігає від втрати свого коріння, національної ідентичності та рідної мови заради сумнівної «моди».