Діагностувальна робота. Аудіювання. 4 клас

Материнське щастя

Гарячого літнього дня вивела Гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку. Вона, показувала діткам великий світ. Цей світ був зелений і радісний — перед гусенятами простягнувся величезний луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку. Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м’якенький, світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята були щасливі.

Вони забули про матір і розійшлися по величезній зеленій луці. Коли на душі мир і спокій, матір часто забувають. Тривожним голосом Гуска почала скликати своїх дітей, але не всі вони слухалися. Раптом насунула чорна хмара, на землю впали перші великі краплі дощу. Гусенята подумали: світ не такий-то вже затишний і добрий, і кожне з них згадало про матір. Кожному із них стала потрібна. Вони підняли маленькі голівки й побігли до неї.

А тим часом з неба посипались великі градинки. Гусенята прибігли до мами, вона підняла крила й сховала своїх дітей. Тому що крила існують насамперед для того, щоб прикривати дітей – про це відомо кожній матері, а потім вже для того, щоб літати. Під крилами було тепло й безпечно, гусенята чули, як нібито звідкись здалеку долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок. Їм навіть стало весело: за материнськими крилами коїться щось страшне, а вони в теплі й затишку. Їм і в голову не приходило, що крило має дві сторони – всередині було тепло й затишно, зовні холодно й небезпечно.

Потім усе втихло. Гусенятам захотілось мерщій на зелений луг, але мати не піднімала крил. Гусенята вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо». Так, вони не просили, а вимагали, бо коли дитина відчуває міцну, сильну материнську руку, вона не просить, а вимагає. Тихо підняла мати крила. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері поранені крила, вирвано багато пір`їн. Мати тяжко дихала. Вона намагалась розправити крила і не могла цього зробити. Але світ навколо був такий радісний, сонечко сяяло так яскраво й лагідно, жучки, бджоли, джмелі співали так гарно, що гусенятам чомусь і на думку не спало поцікавитись: «Мамо, що з тобою?» І коли одне найменше і найслабше гусеня підійшло до мами й запитало: «Чому в тебе поранені крила?». Вона тихо відповіла, ніби соромлячись свого болю: «Все добре, мій синку». Жовтенькі гусенята розбіглися по траві. Мати була щаслива.

Василь Сухомлинський

Яка була пора року?

Що сталося під час прогулянки?

Куди побігли ховатися діти?

Що означає вислів "і в голову не приходило".

Виберіть усі правильні відповіді.

Охарактеризуйте Гуску-маму

Встанови послідовність подій у тексті.

Зверху-це початок тексту.

Знайди всі слова, які зустрічаються у тексті. (Підказка, 5 слів)

Яка головна думка цього твору?