Діагностувальна робота №4. Дієприкметник і дієприслівник як особливі форми дієслова. Дієслівні форми на -но, -то

зшитий, холодний, посіяний

вимитий, прив'язаний, порослий

пекучий, занесений, грізний

жарений, червоний, полонений

прочитаний, літаючий, сидячий

посивілий, крокуючий, сяючий

посинілий, лежачий, підбитий

замислений, стоячий, забруднений

розбитий, скошений, забутий

спалений, зігнутий, бажаючий

працюючий, побачений, стиснутий

помолоділий, стомлений, співаючий

не/скінчена робота, поле не/зоране

яблука не/зірвані, не/вивчений учнем вірш

не/скошена трава, не/замкнені двері

не/сказане, а написане вітання, не/перекопана нами грядка

завершен...ий, неоціне́н…ий, нездола́н…ий

несказа́н..ий, невблагáн…ий, незліче́н..ий

неподóлан…ий, незнище́н..ий, незрівня́н..ий

нескáзан…ий, непримире́н..ий, недоторка́н..ий

Мені наснилася розкопана криниця.

Яблука дозрілі тихо падали у росисту траву.

У мріях обпалених вщент нічого не залишилось живого.

Ночей промайнулих вже не повернути.

У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.

Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.

Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.

За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.

вишиваючи, вишитий, вишивши, вишити

тремтячи, тремтячі, затремтівши, затремтіти

засинаючи, заснувши, заснулий, заснути

читаючи, прочитавши, дочитуючи, перечитуючи

лежачи, закінчивши, стрибаючи

крокуючи, повернувшись, схилившись

нагостривши, протерши, обернувшись

покидаючи, співаючи, недочуваючи

розповідати, розігнати

витирати, завершити

розкинутись, зберігати

боятися, помолитися

світитися, нагадувати

3

4

5

6

Ми живемо в краю, де зоріє Дніпро і де Стугни виблискує стрічка.

Хиляться трави, побиті дощами.

Розвидняється, розвидняється, на шипшині цвіт розгорається.

До дідових ніг, вигинаючи спину, лащиться кіт.

Листя на гіллі, передчасно пожовкло й осипалось встеляючи тротуар.

Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця, свої свічки.

Дерево благало дощу, пожадливо ловлячи, життєдайні краплі роси.

Посланець встав і, обережно ступаючи, перейшов через кімнату.

Наблизившись, до церковної садиби молодший парубок відбився від гурту.

Сумував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.

Дарина вийшла з хати, але поминувши будинок, попрямувала в сад.

Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану, молодість.

З Ташані густою хвилею котилася пара затоплюючи, троянівську долину.