А. Коваль КОЛУМБІВ ПЕРЕЦЬ
Словом «перець» - люди називають чомусь дуже неоднакові речі. Це і великі блискучі перчини — зелені, жовто-рожеві, червоні. Вони соковиті й приємні на смак. Перцем звуть і злющі-презлющі маленькі, часто скручені і скрючені червоні перчини. Від маленького шматочка цього перцю цілий день потім у роті палає вогнище. Перцем звуть і маленькі чорні горошинки, теж пекучі, гострі, коли їх ненароком розкусиш. А коли ці горошини змолоти, виходить такий в'їдливий порошок, від якого треба тримати якнайдалі і очі, і носа, і рота.
І все це зветься перець. Чому? Винен у цьому Христофор Колумб, точніше — помилка Колумба.
Припливши до Америки, Колумб вважав, що він досяг берегів Індії. А з Індії він і збирався привезти різні приправи до їжі: перець, гвоздику, корицю, ваніль, мускат. Усе це в Європі тоді коштувало великих грошей.
Розповідають, що Колумб, повернувшись з відкритої ним землі, яку він уважав Індією, поклав до ніг короля й королеви мішок з перцем. Це був доказ того, що він справді побував в Індії. Тільки це був не той перець-горошок, що росте в Індії. Це були червоні стручки, які розводили індіанці в Мексіці. Вони звали його «ахі». Це була «червона сіль» нововідкритої землі.
Місцеві жителі не знали солі. Вони їли м'ясо, посипаючи його цим перцем. Це був «страшний» перець. Розповідають, що дрібки його вистачало, щоб гіркою стала ціла бочка води!
Якою була подальша доля цього перцю? Вона була щасливою: перець-ахі прижився в Європі, з нього пізніше вивели всі сучасні солодкі й гіркі сорти перцю
( 242 слова).