Держави Західної Європи в XVI-XVII ст.

правлячий стан феодального суспільства;

форма державного правління у Франції наприкінці ХVIст;

«новий суспільний прошарок, підприємці»;

французькі протестанти.

Економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки, сприяння розвитку власної промисловості й торгівлі

Форма здійснення одноосібної влади в централізованій державі, за якої монарх править, спираючись переважно на дворянство та має необмежену владу.

Економічна політика доби становлення капіталізму, яка характеризувалася активним втручанням держави в господарське життя, стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними пограбуваннями і торговельними війнами.

Форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи (чи іншої держави), коли основні питання суспільно-політичного життя регулює покровитель.

Англійський державний діяч, військовик і революціонер. Лорд-протектор Англії в 1653–1658 роках, лідер пуритан. Прибічник парламентаризму, один з організаторів армії парламенту Англії в боротьбі з королівською армією під час Громадянської війни. Його вважають національним героєм Англії.

Кардинал з 1622 р., з 1624 р. — глава королівської ради, фактичний правитель Франції про­тягом 18 років. Пріоритетом його внутрішньої політики стала боротьба з протес­тантською опозицією та зміцнення королівської влади, а головною зов­нішньополітичною задачею — підвищення престижу Франції і боротьба з гегемонією Габсбургів в Європі.

Англійський флотоводець, работорговець, політик, та інженер. Перший англієць і другий у світі капітан, що здійснив навколосвітню подорож на своєму кораблі «Золота лань». Прізвисько надане противниками — Дракон. Отримав лицарський титул від королеви Єлизавети І. Сам себе називав «Пірат її Королівської Величності».

Міністр фінансів, з діяльністю якого пов’язані успіхи в економіці за часів правління Людовіка ХІV. Приділяв увагу промисловому розвитку країни, дотримуючись політики протекціонізму. Його називали батьком французького флоту.