Депортації українців (чи правильні твердження)

9 вересня 1944 року в Любліні між прорадянським Польським комітетом національного визволення та уряду УРСР було підписано угоду про обмін населенням – українців з території Польщі й поляків з території УРСР.

Із земель, які за угодою про «обмін ділянками державних територій» мали відійти до Польщі, радянська влада виселила всіх без винятку мешканців.

Приводом до проведення операції «Вісла» стала загибель у сутичці з вояками УПА в березні 1947 року заступника міністра національної оборони Польщі Кароля Свєрчевського.

Операцію з депортації цивільного населення Західної України на спец поселення в Казахстан, Красноярський край, Іркутську, Омську, Читинську та інші області РРФСР назвали операцією «Схід».

Кремль розгорнув у західних областях України безпрецедентну за масштабами і залученими силами акцію, що одержала назву «Великої блокади».

Черговий етап протистояння повстанців і влади був пов'язаний з виборами до Верховної Ради СРСР у лютому 1946 року, які мали легалізувати радянську окупацію.

Депортація – усунення насильницькими методами з визначених територій представників «небажаних» етнічних груп.

28 квітня 1947 року розпочалася операція "Вісла".